Нова ядерна доктрина Росії, США чекають від Києва мобілізації, перший удар ATACMS: новини дня

У США непублічно підтвердили перший удар американськими ракетами ATACMS по території Росії у відповідь на залучення у війну військ Північної Кореї. 

Удар по території Росії виявився, судячи з усього, настільки успішним, що Путін знов почав лякати ядерною зброєю – затвердив нову ядерну доктрину. В США не здивовані, Боррель не бачить у цьому причини для ядерної війни, прем’єрка Данії "ніколи не прийме погроз Європі з боку Росії".

Проте, захвилювався Ердоган і закликав НАТО обговорити лякалки Путіна. 

Сьогодні 1000 днів з початку повномасштабної агресії Росії проти України. Які заяви лунали на Заході з цього приводу? 

А ще: ймовірні диверсії на Балтиці, новини з Грузії і не тільки.

Про все важливе і цікаве за вівторок, 19 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Перший удар ATACMS і мобілізація

У США непублічно підтвердили перший удар ATACMS по території Росії.

Як пише CNN з посиланням на слова американських посадовців, був уражений "російський арсенал озброєнь".

19 листопада стало відомо, що в місті Карачев Брянської області РФ внаслідок атаки лунають вибухи і вирує пожежа на арсеналі головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ.

За даними Reuters, Росія перехопила тільки 2 з 8 ракет ATACMS, випущених Україною

Офіційні американські посадовці досі не підтверджують дозволу Україні бити американською зброєю по Росії.

Проте вчора високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель визнав, що США дозволили Україні завдавати ударів по російській території на глибину до 300 кілометрів.

Про дозвіл Джо Байдена заговорили наприкінці його президентської каденції. Вже у січні главою Сполучених Штатів офіційно стане Дональд Трамп. 

Чергові вибори в США вже пройшли, отже в чинного американського президента "розв’язані руки" і ще залишилося трохи часу ухвалити усі рішення, які можуть стати політичним спадком Байдена. 

Радник Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван вважає, що у політичний спадок президента вже можна записати те, що Росія не стерла Україну з лиця землі, а Київ вистояв.

А ще Салліван в інтерв’ю PBS News заявив, що, попри надання американської зброї і дозвіл на далекобійні удари, Україна опинилась у складній ситуації на полі бою через проблеми з мобілізацією. 

Президент Франції Емманюель Макрон схвально відреагував на інформацію про рішення США дозволити Україні завдавати ударів по РФ далекобійними ракетами ATACMS.

За словами Макрона, президент США Джо Байден ухвалив "хороше рішення", давши відповідний дозвіл Україні.

Канада також підтримує дозвіл США на удари ATACMS по території Росії. 

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що розуміє рішення США розблокувати українські удари далекобійною зброєю по території Росії, але Рим змінювати своєї позиції не збирається.

Нова ядерна доктрина Росії

Сьогодні вранці стало відомо, що правитель Росії Владімір Путін підписав оновлену ядерну доктрину, в якій розширили умови застосування російської ядерної зброї, документ вже опублікований.

Представник Ради національної безпеки Білого дому повідомив агентству Reuters, що у США "не були здивовані заявою Росії про те, що вона оновить свою ядерну доктрину", оскільки вона про це неодноразово говорила, вдаючись до "безвідповідальної риторики".

"Не спостерігаючи жодних змін у ядерних силах Росії, ми не бачимо жодних причин коригувати наші власні ядерні сили або доктрину у відповідь на сьогоднішні заяви Росії", – додав представник Ради нацбезпеки США.

Він також згадав про використання Росією північнокорейських військових для ведення війни проти України, що назвав "значною ескалацією".

Данська прем’єрка Метте Фредеріксен у відповідь на останні погрози Росії після дозволу Україні на удари ATACMS та зміни в ядерній доктрині заявила, що саме Москва перетнула червоні лінії.

"Росія сама перейшла червоні лінії, не Україна, не Європа. Росія може одразу зупинити цю війну. Узагалі-то червону лінію перейшла Росія, коли розпочала повномасштабне вторгнення. Україна має право захищатися", – додала вона.

Очільниця данського уряду підкреслила, що "ніколи не прийме погроз Європі з боку Росії".

Крім того, і глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель не бачить зв’язку між можливим початком гіпотетичної ядерної війни та дозволом Україні з боку США бити далекобійними американськими ракетами вглиб території РФ.

А президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що у НАТО повинні звернути увагу на нещодавню зміну ядерної доктрини Росії, яка суттєво знизила поріг ядерного удару.

"Перш за все, Росія має силу захистити себе, вона має заходи для захисту, вона повинна їх мати. Так само і ми, як країна НАТО, також повинні захищати себе і вживати заходів для свого захисту", – підсумував президент Туреччини.

1000 днів війни

Країни Заходу, ЄС і НАТО висловили підтримку Україні до 1000 днів великої війни, Єврокомісія підняла прапор України поруч з європейським до 1000-го дня великої війни.

Президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Британії Кір Стармер у своїх заявах до 1000-го дня повномасштабної війни пообіцяли зберегти підтримку України.

Сьогодні міністри закордонних справ Польщі, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Іспанії провели переговори, у тому числі, щодо України. 

Після переговорів глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що найбільші країни ЄС готові надавати Україні фінансову і військову допомогу, якщо США скоротять підтримку за нової адміністрації на чолі з Дональдом Трампом.

"Я з вдячністю відзначаю в цьому контексті готовність найбільших країн ЄС взяти на себе тягар військової та фінансової підтримки України в умовах можливого скорочення участі США", – зазначив Сікорський.

Також сьогодні відбулася зустріч міністрів оборони країн ЄС. 

На ній глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель запропонував скерувати значну частину другого траншу з доходів від заморожених росактивів в українську оборонну промисловість, а також закликав Євросоюз розмістити координаційний центр з навчань ЗСУ у Києві.

У Європейському парламенті відбулось позачергове пленарне засідання з нагоди 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, в якому взяв участь президент Володимир Зеленський.

Він, серед іншого, заявив, що 2025 рік потрібно зробити роком миру, вколов німецького канцлера Шольца через дзвінок Путіну, а також закликав Німеччину ухвалити рішення про далекобійність після заяв лідера РФ Владіміра Путіна про оновлення ядерної стратегії. 

До речі, в Бундестаг подадуть нову пропозицію про передачу Україні Taurus.

А міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європа має бути готовою відправити війська в Україну, щоб підкріпити можливу мирну угоду між Києвом і Москвою, яку ініціює Дональд Трамп.

На тисячний день повномасштабної війни у Київ прибула прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

Вона повідомила, що Україна вже отримала від Данії шість винищувачів F-16 і що Данія виділить близько $96 млн на оборонну промисловість України.

Премʼєрка Данії втретє поїхала до звільненої від російської окупації Київщини.

Також сьогодні стало відомо, що держави ЄС погодили співпрацю для розробки ППО, дронів-камікадзе та РЕБ.

Диверсії на Балтиці

Фінляндія, Німеччина та Швеція розслідують пошкодження кабелів зв’язку у Балтійському морі.

Із коментарів для преси від операторів, чиї кабелі постраждали, відомо, що "фінський" кабель (сполучає Фінляндію і Німеччину) припинив нормально функціонувати орієнтовно з 3 ночі за місцевим часом у понеділок, а зі шведсько-литовським проблеми почалися ще вранці у неділю. 

Глава Міноборони Німеччини підозрює диверсію у пошкодженні кабелів у Балтійському морі. Міністерка закордонних справ країни переконана, що інциденти є результатом гібридної атаки.

Швеція також розслідує обрив кабелів у Балтійському морі як можливу диверсію.

Литва посилює спостереження на Балтиці після пошкодження підводного кабелю.

Новини з Грузії

Вранці 19 листопада у Грузії поліція розігнала протест опозиції, яка протестувала проти підсумків парламентських виборів. Затримали 16 осіб.

А в окупованій Росією території Грузії – Абхазії –  залишили посади "президент" і "прем'єр".

Про те, як Абхазія повстала проти проросійської угоди і отримала проміжну перемогу, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Штурм "парламенту" та відставка "президента": що стоїть за протестами в окупованій Абхазії.

Інші протести

Польські медсестри влаштували великий протест під будівлею уряду, а у Греції проходить страйк журналістів.

У Німеччині розігнали табір екологічних активістів біля заводу Tesla.

Решта новин 

Сина норвезької кронпринцеси затримали за підозрою у зґвалтуванні.

Британія оголосила нові санкції проти причетних до вивезення у Росію українських дітей.

Заступницею генсека НАТО стане представниця Північної Македонії.

У Кишиневі знайшли дрон літакового типу у районі торгового центру.

Боснія вишле росіянина, підозрюваного у тренуванні молоді для заворушень у Молдові.