Новий склад Єврокомісії, США чекали удару по Києву, перший удар Storm Shadow по РФ: новини дня

Слідом за ракетами ATACMS Україна запустила і ракети Storm Shadow по об’єктах ворога на території Росії. 

І хоча на Заході не бачать ознак підготовки Росією до ядерного удару, якусь особливу відповідь від агресора по Україні вони сьогодні все-таки очікували. Через це низка країн навіть призупинила роботу своїх посольств у Києві. 

Орбан бідкається про безпрецедентну загрозу ескалації війни в Україні. 

Байден не тільки дозволив бити західними ракетами по території РФ, а ще й обіцяє вперше надати ЗСУ протипіхотні міни, щоб зупинити просування ворога. 

Про надання чергової партії зброї відзвітували у Німеччині. Міністр оборони України каже, що 12 держав Європи та Україна заснували новий формат оборонної співпраці.

Про все важливе і цікаве за середу, 20 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Перший удар Storm Shadow по РФ

Після першого удару американськими ракетами ATACMS вглиб РФ The Times написало, що США дозволили Україні використовувати і ракети Storm Shadow для ударів по РФ.

Принаймні, пишуть журналісти, натяки про це почали лунати з урядових кіл Великої Британії. 

Згодом агентство Bloomberg повідомило, з посиланням на анонімного західного посадовця, що Збройні Сили України вперше застосували британські крилаті ракети Storm Shadow по військових об'єктах на території Росії.

Глава Міноборони Британії не став підтверджувати удари ракетами Stortm Shadow по РФ.

Ще вчора, як йшлося у нашому дайджесті, у США непублічно підтвердили перший удар ATACMS по території Росії.

За даними Reuters, Росія перехопила тільки 2 з 8 ракет ATACMS, випущених Україною.

Ймовірно ракетами поцілили в арсенал головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ на Брянщині. В місті Карачев Брянської області РФ внаслідок атаки лунали вибухи і вирувала пожежа на арсеналі.

Також видання The Times зазначає, що в України є лише близько 50 ракет ATACMS.

На тлі повідомлень про ракетні удари західними ракетами по російській території правитель Росії Владімір Путін підписав оновлену ядерну доктрину, в якій розширили умови застосування російської ядерної зброї, документ вже опублікований.

У Пентагоні заявили, що наразі не бачать ознак того, що Росія готується завдати удару по Україні за допомогою ядерної зброї, а міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро назвав зміни в ядерну доктрину РФ є лише "риторикою".

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, коментуючи нещодавню зміну ядерної доктрини Росії, заявив, що це не відлякає його від підтримки України.

"З Росії доноситься безвідповідальна риторика, і це не завадить нам підтримати Україну", – сказав він журналістам на саміті G20 у Бразилії.

До речі, канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав декларацію G20 надто м'якою щодо Росії.

США чекали удару по Києву

І хоча на Заході не бачать ознак підготовик Росією до ядерного удару, якусь особливу відповідь від агресора по Україні вони все-таки очікують. 

Сьогодні вранці CША попередили своїх громадян в Україні про ризик великого обстрілу 20 листопада.

Американське посольство у зв’язку з цими ризиками зачинили.

Слідом за рішенням Сполучених Штатів з міркувань безпеки свої посольства закрили Греція, Іспанія, Італія. Роботу обмежило і посольство Німеччини. Співробітники посольства Ірландії в Києві працюють з дому.

Натомість, посольство Польщі працювало в звичному режимі.

У МЗС України заявили про "інформаційне нагнітання" після того, як стало відомо про перехід на дистанційну роботу низки посольств західних країн.

"У цей 1001-й день повномасштабного вторгнення загроза російських обстрілів так само актуальна, як і в попередні тисячу днів. Вважаємо, що для партнерів було би правильним реагувати у 1001-й день так само, як і в попередні тисячу днів, без будь-якого додаткового інформаційного нагнітання", – речник МЗС України Георгій Тихий.

Представництво ЄС у Києві продовжує свою роботу і не вживає додаткових безпекових заходів.

"Я можу лише сказати, що з боку представництва ЄС ми не вживаємо жодних додаткових конкретних заходів безпеки, оскільки ми вже працюємо в середовищі, яке є дуже ризикованим. Ми бачимо, що Путін продовжує свою агресію шляхом масштабних атак по всій Україні, тому ми діємо за цих обставин з тим рівнем готовності, який у нас є", – заявив речник Єврокомісії Петер Стано.

Угорський прем’єр Віктор Орбан бідкається про безпрецедентну загрозу ескалації війни в Україні. Він скликав Раду оборони Угорщини вранці в середу, 20 листопада.

Вже завтра посольство США в Україні має відновити роботу.

Зброя від США і Німеччини

Президент США Джо Байден схвалив передачу Україні протипіхотних мін.

Як повідомляє CNN, рішення про надання протипіхотних мін є ще однією важливою зміною в політиці адміністрації Байдена, який залишає посаду.

Міністр оборони США Ллойд Остін пояснив, що рішення адміністрації Байдена вперше відправити протипіхотні міни в Україну було мотивоване зміною тактики Росії на фронті.

"Вони більше не ведуть наступ своїми механізованими силами. Вони діють за допомогою піхоти, яка здатна підійти і прокласти шлях механізованим військам", – пояснив він.

Остін сказав, що українським військовим потрібні "речі, які можуть допомогти сповільнити ці зусилля".

"Протипіхотні міни, які ми хотіли б надати Україні, – це міни, які не є постійними. Ми можемо контролювати, коли вони самоактивуються, самодетонують, і це робить їх набагато безпечнішими, ніж ті, які вони створюють самостійно", – сказав Остін.

Він наголосив, що Україна має відповідально ставитися до того, щоб "фіксувати, де вони ставлять ці міни".

Крім того, Міністерство оборони США сьогодні оголосило про надання Україні чергового пакета військової допомоги вартістю 275 млн доларів.

До пакета увійшли боєприпаси для систем HIMARS, 155-мм і 105-мм артилерійські боєприпаси, 60-мм та 81-мм мінометні міни, безпілотники, протитанкові комплекси Javelin та AT-4 та протитанкові ракети TOW.

Крім того, Україна отримає стрілецьку зброю та боєприпаси, підривні боєприпаси, засоби хімічного, біологічного, радіологічного і ядерного захисту та запасні частини й допоміжне обладнання.

Останнім часом серед українців знизилася схвальна оцінка роботи керівництва Сполучених Штатів – показники повернулися до рівня, який спостерігався перед початком повномасштабної війни.

Такі результати опитування опублікувала компанія Gallup.

А в уряді Німеччини відзвітували про передачу Україні чергової партії військової допомоги.

Йдеться про досить великий пакет допомоги, який, серед іншого, включає боєприпаси для БМП Marder, 47 протимінних транспортних засобів із захистом від засідок (MRAP), одна РЛС TRML-4D і 4 САУ Panzerhaubitze 2000 із запасними частинами.

Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що 12 держав Європи та Україна заснували новий формат оборонної співпраці.

До формату Північна група-Україна увійшли нордичні держави (Данія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія), країни Балтії, а також Велика Британія, Німеччина, Нідерланди та Польща.

"Інвестиції в український ОПК – окремий пріоритет. Все більше країн приєднуються до фінансування українського виробництва, зокрема і в межах данської моделі: Швеція, Норвегія, Литва", – зауважив Умєров.

А наступного тижня, за словами прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, у Швеції відбудеться зустріч за участі країн Скандинавії, Балтії та Польщі, де обговорять потребу Заходу у єдиній позиції щодо підтримки України.

"Наступного тижня у Швеції – надзвичайний формат: скандинавські країни плюс країни Балтії плюс Польща. Захід повинен мати єдину позицію щодо підтримки України та спільної безпеки", – наголосив Туск.

Австрія виділяє мільйони євро на програму "Зерно з України" і відновлення енероінфраструктури, а у Сеймі Латвії підтримали виділення 65 млн євро на українських біженців у 2025 році.

Китайське судно і інцидент з кабелями

Генеральна прокурорка Литви Ніда Грунскене розпочала досудове розслідування можливого тероризму у зв’язку з пошкодженням кабелю зв’язку у Балтійському морі.

Йдеться про пошкодження кабелю зв'язку між Литвою та Швецією, що пролягає у Балтійському морі.

Також цього тижня стало відомо про пошкодження кабелю зв’язку фінської компанії Cinia, який пролягає дном Балтійського моря та сполучає Фінляндію з Німеччиною.

Кабель довжиною майже 1200 кілометрів є єдиним у своєму роді прямим зв'язком між Фінляндією і Центральною Європою і проходить поряд з іншими важливими об'єктами інфраструктури, зокрема газопроводами та електрокабелями.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що не здивується, якщо несправність одразу двох кабелів зв’язку під Балтійським морем виявиться наслідком диверсії, та що інцидент варто сприймати серйозно.

Як пише Financial Times, у Швеції вивчають, яку роль в інциденті могло зіграти китайське вантажне судно Yi Peng 3, яке йшло з Росії до Єгипту.

Згідно з даними, наданими групою морського стеження MarineTraffic, судно Yi Peng 3 пройшло поруч зі шведсько-литовським і фінсько-німецьким кабелями в неділю і понеділок – приблизно у той час, коли вони були пошкоджені.

Корабель належить компанії Ningbo Yipeng Shipping Co. Ltd, що зареєстрована в однойменному китайському місті. У китайських реєстрах вказано, що компанія належить двом громадянам Китаю.

У президента Литви закликають посилити розвідку після інцидентів з кабелями.

Нідерланди наймуть приватні фірми для посилення безпеки в Північному морі на тлі загроз РФ.

Новий склад Єврокомісії

Politico повідомило, що Європарламент погодив усіх кандидатів у Єврокомісію, зокрема й угорського.

Більше тижня долі цих семи кандидатів вирішувалися у політичних суперечках між ключовими політичними групами – правоцентристською Європейською народною партією та соціалістами і демократами.

Безвихідь зупинила процес перевірки шести виконавчих віцепрезидентів (Кая Каллас, Раффаеле Фітто, Роксана Мінзату, Стефан Сежурне, Тереза Рібера та Хенна Вірккунен), а також угорця Олівера Варгелі.

Новий склад Єврокомісії може встигнути почати роботу 1 грудня.

Перезавантажувати владу готуються і в США. Обраний президент Дональд Трамп визначив кандидата у посли США при НАТО. Ним став республіканський юрист Метью Вітакер.

ЗМІ Сполучених Штатів відзначають, що зовнішньополітичні погляди Вітакера майже невідомі. Він ніколи не брав участь у сфері зовнішньої політики чи національної безпеки.

А президентка Молдови Мая Санду задоволена "перезавантаженням" уряду Молдови.

Вона заявила, що вважає "справедливими" останні перестановки в уряді країни, які вона обіцяла здійснити під час виборчої кампанії.

Хоча, зміни в уряді зачепили лише очільники Мінагро та МВС. За жодних умов це не можна назвати повноцінним оновленням уряду.

Про проблеми, з якими стикається молдовська президентка після виборів, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Перезавантаження Санду. Чи збереже Молдова проукраїнську владу та що стає головним викликом.

Решта новин 

Німецький Spiegel знову взявся просувати версію про "українців, що підірвали Nord Stream".

Опозиція Грузії призупиняє протести проти підсумків виборів. Опозиціонера, який облив голову ЦВК фарбою, покарали опозиціонера.

У Румунії викрили велику мережу, що виготовляла фальшиві документи людям з України, Молдови та РФ.

У Сербії ще один міністр подав у відставку через смертельну аварію на залізничній станції.

В Угорщині студент узяв заводський Mercedes за 120 тисяч євро і розбив його.