Як проросійський кандидат у Румунії став лідером виборів і чи розвернеться країна на схід

25 листопада в Румунії пройшов перший тур президентських виборів, що подарував справжню сенсацію. Хоча й зі знаком "мінус".

Під час першого туру було поламано сценарій, коли фаворитом мав стати чинний прем’єр-міністр Марчел Чолаку, а його найзручнішим опонентом – лідер Альянсу за об'єднання румунів (AUR) Джордже Сіміон.

Замість цього результати першого туру додали відчуттям гостроти – у другому турі зійдуться кардинально протилежні за поглядами та світоглядом кандидати: просхідний та прозахідний.

Фактично румуни мають визначити майбутнє своєї держави, йдеться в статті Сергія Герасимчука та Ростислава Клімова з  Ради зовнішньої політики "Українська призма" Зупинити проросійський розворот: чи зможе Румунія відстояти свій європейський шлях. Далі – стислий її виклад. 

Перший тур президентських виборів подарував далеко не одну сенсацію.

Головна з них – перше місце в ультраправого незалежного кандидата Келіна Джорджеску, якого навіть часто ігнорували у ході соцопитувань та при формуванні прогнозів щодо післявиборчого розкладу сил.

Дещо несподіваним став вихід у другий тур і очільниці Союзу порятунку Румунії (USR) прозахідної Елени Ласконі. Хоча лідерка USR і фігурувала серед фаворитів перегонів, однак мало хто вірив у її успіх.

І звичайно, сенсацією стало те, що у другому турі вперше за багато років немає представників пари PNL-PSD, а це означає, що після 10-річного президентства націонал-ліберала Клауса Йоганніса Румунія стоїть на порозі значних змін і трансформацій. Характер цих змін буде зрозумілий лише після парламентських виборів, що пройдуть вже 1 грудня, та другого туру президентських виборів, які відбудуться за два тижні.

Отже, поки основні гравці поливали одне одного, а також основних незалежних кандидатів, брудом, в лідери вибився Келін Джорджеску. 

Значна частина румунських виборців йшли голосувати з бажанням радикальних, конкретних та чітких змін, а відтак протестні настрої та гнів на систему зіграли свою роль.

Саме ці фактори й стали "тузом в рукаві" Джорджеску.

Лише після виборів румунські та світові медіа звернули увагу на ультранаціоналістичну та релігійну риторику Джорджеску, його кричущу антизахідність, "героїзацію" ним диктатора Антонеску, зв’язки з одіозним персонажем російського політикуму Александром Дугіним, критику ЄС та НАТО та теплі відносини з Москвою, що спричинило широкий резонанс та навіть шок.

Варто звернути увагу на профіль виборця переможця першого туру президентських виборів. За Джорджеску проголосувало 31% людей у віці 18-24 років.

У той же час лише 13% виборців, які мають вищу освіту, зробили вибір на його користь.

Підтримка молоді, серед іншого, може пояснюватися проактивною кампанією у соціальній мережі TikTok, де він просував меседжі про "справжнього румуна" та "сильного лідера".

Результат очільниці партії USR Елени Ласконі натомість є більш закономірним та зрозумілим.

Вона активно вела виборчу кампанію, продемонструвала себе на дебатах, здобула підтримку від колишнього прем’єра Людовіка Орбана – основні фактори, які допомогли їй вийти до другого туру.

Другий тур президентських виборів у Румунії, очевидно, буде максимально напруженим та історичним.

Незважаючи на певне зростання популізму в політичній системі Румунії, з високою ймовірністю більшість виборців віддадуть перевагу проєвропейській кандидатці. 

Події наступних двох тижнів стануть тестом на поміркованість і зваженість румунського виборця та на здатність проєвропейських сил до мобілізації та пошуку спільних знаменників задля того, щоб протидіяти маршу ультраправих. 

Докладніше – в матеріалі Сергія Герасимчука та Ростислава Клімова Зупинити проросійський розворот: чи зможе Румунія відстояти свій європейський шлях.