Розгін протестів у Грузії, більшість в ЄС за зброю Україні, новий глава Євроради: новини дня

Україна закликала країни НАТО надати запрошення на вступ до Альянсу. Зеленський допускає заморозку війни у разі вступу в НАТО неокупованої частини України. 

Голова МІ-6 каже про "приголомшливо безрозсудні" диверсії РФ в Європі. У Польщі заявили, що Росія вже не приховує відверту кібервійну з країною.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 28 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Україна хоче запрошення до НАТО

Reuters повідомляє, що Україна закликала НАТО запросити її приєднатися до військового альянсу на засіданні наступного тижня.

Наступного тижня зустріч міністрів країн-членів НАТО відбудеться у Брюсселі.

Президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном "підкреслив важливість запрошення України до НАТО", розширення далекобійних можливостей і подальшої підготовки й оснащення українських бригад – як у державах Альянсу, так і на українській території.

В інтервʼю Sky News він допустив можливість укладання "угоди про припинення вогню" в Україні, якщо підконтрольна українська територія буде взята "під парасольку НАТО".

А колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вважає, що британські війська мають допомогти захистити кордон України в межах "будь-якої потенційної мирної угоди".

Він вважає, що відповідальність за охорону "будь-якої можливої майбутньої лінії припинення вогню в Україні" має бути покладена на багатонаціональну групу європейських миротворчих сил.

Колишній прем’єр Британії наголосив, що не уявляє, що така "європейська операція могла б відбутися без британців".

Тим часом, німецький генерал Крістіан Фройдінг прогнозує втрату Україною Покровська до початку 2025-го.

Також сьогодні стало відомо, що більшість в Євросоюзні (58%) – за постачання військового обладнання Україні. Крім того, США та ООН передали Харківщині котельню для проходження зими.

Кампанія РФ з саботажу у Європі

Глава секретної розвідувальної служби Британії (MI-6) Річард Мур заявив, що Росія проводить "приголомшливо безрозсудну кампанію" саботажу в Європі, а також посилює брязкання ядерною зброєю, щоб відлякати інші країни від підтримки України.

Річард Мур заявив, що якщо господарю Кремля Владіміру Путіну вдасться перетворити Україну на васальну державу, він не зупиниться на досягнутому.

Він сказав, що ціна підтримки України добре відома, але додав: "Ціна відмови від неї буде незрівнянно вищою. Якщо Путін досягне успіху, Китай зважить наслідки, Північна Корея підбадьориться, а Іран стане ще більш небезпечним".

Франція та Британія попереджають, що ядерна програма Ірану набирає обертів, а Литва оголосила трьох китайських дипломатів персонами нон ґрата.

НАТО і західні спецслужби заявили, що Росія стоїть за зростаючою кількістю ворожих дій в євроатлантичному регіоні, починаючи від постійних кібератак і закінчуючи пов'язаними з Москвою підпалами – все це Росія заперечує.

У Польщі заявили, що Росія вже не приховує відверту кібервійну з країною.

Поляки розгорнули танки Leopard 2 в Латвії для посилення оборони НАТО, а F-35 Нідерландів посилюють спостереження за повітряним простором НАТО з Естонії.

Розгін протестів у Грузії

У ніч на 29 листопада Грузинські силовики силою розігнали акцію протесту, яка зібралась у Тбілісі після рішення влади "призупинити" переговори про вступ до ЄС.

Силовики застосували проти демонстрантів водомети і сльозогінний газ. Грузинські ЗМІ описують події як "поле бою". Під час розгону протесту били журналістів та їхню техніку. 

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що в Грузії не залишилося безпечного місця: ні в церковному дворі, ні в аптеці, оскільки всюди за протестувальниками "ганяються робокопи".

Після розгону протесту – понад 40 затриманих. У Міністерстві охорони здоров’я країни заявили, що служба швидкої допомоги привезла до лікарень 16 правоохоронців, 13 учасників протесту і чотирьох журналістів.

На знак протесту через зрив грузинською владою євроінтеграції країни подав у відставку посол Грузії в Болгарії Отар Бердзенішвілі. Засудили рішення влади 93 співробітника Міністерства закордонних справ, а також понад 150 працівників Міністерства освіти, науки, культури і спорту та 41 працівник Міністерства оборони Грузії. 

Сьогодні ввечері протести у Грузії поновилися. Відомо, що протестувальників біля будівлі парламенту вже розганяють водометами.

Президент Литви Гітанас Науседа висловив підтримку грузинам і проєвропейській президентці Зурабішвілі. До речі, у вчорашніх протестах брала участь і грузинська президентка. 

Протести у Тбілісі та інших містах Грузії викликала заява премʼєр-міністра Іраклія Кобахідзе про те, що країна відмовляється від переговорів про вступ до Європейського Союзу до 2028 року.

Прем'єр пояснив, що питання переговорів про вступ до ЄС не буде на порядку денному уряду Грузії до кінця 2028 року, але до 2030 року країна нібито буде готова до вступу в ЄС краще за решту держав.

Докладніше про те, як влада Грузії відмовилася від євроінтеграції та пішла шляхом Януковича читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка.

Реакція на рішення влади Грузії

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що Грузія в листопаді 2024 року є дзеркальним відображенням України в листопаді 2013 року.

За його словами, грузинський уряд прикриває свої повзучі поступки Росії обіцянками уникнути так званого "українського сценарію", маючи на увазі вторгнення Росії в Україну. 

"На жаль, те, що ми спостерігаємо сьогодні в Грузії, є саме українським сценарієм – але іншого роду", – відзначив Кулеба.

На його думку, засновник "Грузинської мрії" Бідзіна Іванішвілі, "як і Янукович тоді, грає за тією ж самою схемою". 

"Сьогоднішня картина для Грузії зрозуміла: спочатку відбирають свободу, потім починають бити, потім зникає процвітання, а потім вас поглинає Росія", – написав Кулеба у соцмережі Х (Twitter). 

МЗС України заявило про розчарування офіційного Києва у зв’язку з рішенням уряду Грузії та засудило застосування сили проти мирної акції протесту в Тбілісі. 

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що метою партії влади Грузії є встановлення контролю над країною, залякування народу, а також рух країни у сферу впливу Росії.

Президентка Молдови Мая Санду засудила застосування сили проти мирних протестувальників у Грузії та висловила солідарність з грузинами і проєвропейською президенткою Саломе Зурабішвілі.

Румунія і TikTok

Президентка Молдови Мая Санду звернулася до громадян Румунії у зв'язку з президентськими і парламентськими виборами у цій країні, закликавши не вірити тим, хто каже, що дружба з Кремлем принесе мир і благополуччя.

1 грудня у Румунії мають пройти парламентські вибори. Водночас країна опинилася в надзвичайній ситуації у зв'язку з можливістю скасування першого туру президентських виборів, який відбувся минулої неділі.

Незалежний ультраправий проросійський політик, 62-річний Келін Джорджеску здобув у першому турі перемогу, яка викликала питання про те, як така несподіванка могла стати можливою.

Вища рада оборони Румунії зафіксувала порушення виборчого законодавства, адже один із кандидатів (нескладно здогадатися, хто саме) отримав вигоду через пільговий режим, який надала йому платформа TikTok, не позначивши його як політичного кандидата.

Таким чином, видимість цього кандидата значно зросла порівняно з іншими, які були визнані алгоритмами TikTok кандидатами на президентських виборах.

Напередодні румунський Конституційний суд уже розпорядився перерахувати майже 9,5 мільйона голосів, відданих у першому турі виборів президента, за скаргою одного з кандидатів.

Ухвалення рішення щодо скасування першого туру виборів президента Конституційний суд Румунії відклав до 2 грудня. 

В ЦВК країни допускають проведення повторних виборів президента.

Єврокомісія звернулась до TikTok через підозри про вплив на вибори в Румунії.

Решта новин 

Європейську раду офіційно очолив експремʼєр Португалії Кошта. До речі, довіра до ЄС серед європейців – на найвищому за 17 років рівні.

Безпілотник скинув фарбу над посольством Росії у Швеції.

У Фінляндії йде у відставку топдепутат, який висловився за відкриття кордону з РФ.

Орбан змінює керівника Центробанку на тлі ослабленої економіки.

Суд у Гаазі зобовʼязав косовського командира виплатити €208 тисяч своїм жертвам.

У Празі затримали чоловіка, який погрожував стріляниною в університеті.

У Швеції покарали трьох людей, які кидали помідори в главу МЗС.