Чому Україна отримала "двійки" від ЄС у сфері довкілля і клімату та як це змінити

"Європейська правда" продовжує розповідати про звіт Єврокомісії щодо України та інших держав-кандидатів на вступ до ЄС. Ми вже опублікували "Рейтинг євроінтеграції", що порівнює Україну з іншими державами, які прагнуть вступити до ЄС; два огляди документа, що стосується України – власний та від експертів EasyBusiness; а також опис ситуації, що склалася за ключовою главою про стан правосуддя в Україні (про це – у публікації "Правосуддя без стимулу до змін").

Про те, як у звіті оцінили ситуацію у сфері довкілля та змін клімату, читайте в колонці голови правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Наталії Андрусевич Знову двійка за довкілля: як ЄС оцінив Україну за "екологічною" главою та що з цим робити. Далі – стислий її виклад. 

Авторка колонки констатує, що цього року звіт Єврокомісії, оприлюднений у рамках пакета розширення, поставив Україні дві "двійки" у сфері довкілля і клімату – за стан наближення і за прогрес за рік.

І хоча Україна, за її словами, може похвалитися деякими важливими досягненнями, лишилися і невиконані рекомендації, які були виставлені Україні на попередній рік.

Наталія Андрусевич зазначає, що на 2025 рік звіт Єврокомісії пропонує для України три пріоритети у сфері екологічної та кліматичної політик. Але експертка попереджає, що Україна повинна робити ще більше в плані впровадження європейського законодавства у цих сферах, інакше вступ до ЄС може зайняти не одне десятиліття.

Отже, Європейська комісія визначила три основні завдання, над якими Україна має працювати наступного року: 

– вирішити питання із застосуванням оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО); 

– оновити відповідні документи в рамках Паризької угоди про зміну клімату та ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу; 

– відновити роботу системи моніторингу, звітування та верифікації викидів парникових газів від промисловості та прийняти дорожню карту впровадження системи торгівлі викидами.

"Виконання кожного з цих трьох завдань вимагає тісної співпраці багатьох ключових міністерств та інших зацікавлених сторін", – нагадує авторка колонки. 

Вона також звертає увагу, що Єврокомісія, попри війну, чекає від Києва певних кроків не тільки щодо екологічних оцінок, але й доступу до екологічної інформації, моніторингу стану довкілля та регулювання з питань зміни клімату та процесу відбудови.

Окрім трьох ключових рекомендацій, перелічених вище, звіт Європейської містить оцінку та низку пріоритетів у всіх сферах екологічної та кліматичної політики.

"Наприклад, ЄК вже "закинула" уряду України своє бачення про необхідність у майбутньому закриття або модернізації 6 тисяч (!) сміттєзвалищ.

Або щодо тарифів на воду (де в ЄС діє принцип "забруднювач платить"). І хоча конкретних вимог ЄС щодо тарифів нема, проте їхній розмір повинен забезпечувати можливість фінансування заходів для управління водними ресурсами, зокрема з очищення стічних вод. Тому можемо припустити, що ЄС очікує підняття тарифів на воду і водовідведення", – наводить приклади експертка. 

За її словами, дуже низьку оцінку отримала сфера охорони природи. Вона додає, що Єврокомісія очікує від України ухвалення окремого закону щодо походження деревини, для боротьби з деградацією лісів (і йдеться не про нашумілий ухвалений нещодавно "закон про дрова", якраз такого ЄС від нас не вимагає!).

"Ці численні питання не включені в перелік з трьох очікувань ЄК від України на 2025 рік. Але й уникнути їхнього виконання дорогою до вступу в ЄС також не вийде", – попереджає голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля".

Вона впевнена, що втілення цих кроків дасть важливі сигнали для переговорного процесу і слід працювати на випередження, а не чекати конкретних рекомендацій. 

За її словами, оцінка Єврокомісії по секторах і вказані недопрацювання вже зараз можна сприймати як дорожню карту, яку треба імплементувати в повному обсязі.

Докладніше – в колонці Наталії Андрусевич Знову двійка за довкілля: як ЄС оцінив Україну за "екологічною" главою та що з цим робити.