Як Фінляндія зробила важливий крок по фінансовому покаранню РФ і які наслідки він матиме

Фінляндія має другий найдовший, після України, кордон із Росією в Європі та багату на виклики історію взаємовідносин зі своїм східним сусідом.

Зараз одним із важливих аспектів протистояння між Суомі та РФ є питання заморожених російських активів і їхньої майбутньої долі.

Про те, як дії Фінляндії в цьому напрямку можуть стати важливим елементом міжнародної стратегії відшкодування, читайте в статті Софії Косаревич та Івана Городиського з Центру Дністрянського Фінський прецедент: як Гельсінкі збільшує шанси добитися компенсації від РФ. Далі – стислий її виклад. 

Наприкінці жовтня НАК "Нафтогаз України" повідомила, що Окружний суд Гельсінкі задовольнив її клопотання та наклав арешт на російські активи у Фінляндії, які оцінюються в десятки мільйонів доларів.

Це рішення було ухвалене Окружним судом Гельсінкі ще у серпні 2024 року, а через два місяці, 24 жовтня, виконавча служба Фінляндії виконала його, заблокувавши відповідні російські активи.

Арешт накладено на понад 40 обʼєктів нерухомості, половина з яких – дипломатична нерухомість, зокрема резиденції дипломатів.

І хоча про конфіскацію активів наразі не йдеться, ухвалені кроки мають важливе символічне та практичне значення. Запит "Нафтогазу" стосувався виконання рішення Постійної палати третейського суду в Гаазі, ухваленого у квітні 2023 року, щодо компенсації збитків, яких компанія зазнала внаслідок експропріації її активів у Криму Росією у 2014 році.

Загальна сума відшкодування була оцінена у $5 млрд.

Через відмову Кремля добровільно виконати рішення арбітражу "Нафтогаз" ініціював його примусове виконання в юрисдикціях, де наявні російські активи.

Але саме дії фінської системи правосуддя та виконавчих органів стали першими практичними кроками на шляху до виконання рішення Постійної третейської палати в інтересах "Нафтогазу".

Це рішення стане потужним сигналом для інших компаній.

Насамперед для тих, які ведуть арбітражні спори з Росією щодо відшкодування збитків, завданих агресією проти України.

І важливо й те, що окрім інтересів "Нафтогазу" та України загалом, це рішення відповідає й інтересам Фінляндії.

Рішення Окружного суду Гельсінкі про арешт російських активів на користь "Нафтогазу" є не лише проявом підтримки України, але й частиною ширшої стратегії Фінляндії щодо протидії гібридним загрозам з боку Росії.

Уряд Фінляндії давно усвідомлює, що наявність російської власності на фінській території може становити загрозу національним інтересам та безпеці. Відповідно, країна вживає заходів для мінімізації такого впливу.

Проте Росія теж відповіла, фактично конфіскувавши активи фінського бізнесу в Росії.

Україні слід бути готовою, що на цьому шляху фінський уряд діятиме у власних інтересах. Зокрема, існує ймовірність, що "м’якші" рішення щодо російських активів можуть бути прийняті, якщо це буде необхідно для досягнення компромісів в інтересах Фінляндії і фінського бізнесу.

Попри те, що подальший успіх "Нафтогазу" у Фінляндії не гарантований, цей прецедент має велике значення. Він демонструє можливість прогресу у виконанні арбітражних і судових рішень проти Росії, ухвалених на користь українських та іноземних інвесторів.

Хоча до кінцевого результату – конфіскації російських активів – ще далеко, це рішення відкриває перспективи масштабування цієї практики в інших країнах, створюючи ефект тактики "тисячі дрібних порізів".

Водночас українському уряду необхідно системно співпрацювати з союзниками для подолання викликів, пов’язаних із заблокованими активами західних компаній у Росії. Кремль уже використовує ці активи як інструмент прихованого шантажу. 

Докладніше – в матеріалі Софії Косаревич та Івана Городиського Фінський прецедент: як Гельсінкі збільшує шанси добитися компенсації від РФ.