Як нова влада Польщі втрачає рейтинги і які це може мати наслідки

13 грудня виповнився рівно рік з того часу, як у Польщі була створена нинішня владна коаліція та призначено уряд на чолі з Дональдом Туском.

Панівна коаліція у складі "Громадянської платформи", "Третього шляху" та "Нової лівиці", ще не отримавши усієї повноти влади (свого представника на посаді президента) для ефективного впровадження змін, вже почала втрачати прихильність виборців. 

Вперше за рік перебування в опозиції партія "Право і справедливість" повертається на перше місце за підтримкою поляків.

З огляду на те, що у травні 2025 року у Польщі відбудуться вибори президента країни, можна очікувати запеклої боротьби за цю посаду.

Про "перелам" симпатій поляків і ризики для України та Європи читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Туск втрачає популярність: як нові виборчі розклади можуть вплинути на Польщу та Україну. Далі – стислий її виклад. 

Одна з головних причин падіння популярності партії прем’єра Дональда Туска "Громадянська платформа" ("ГП") – економічні виклики.

Уряд Туска намагається пояснити, що значна частина проблем є глобальними й пов’язаними, зокрема, з російсько-українською війною та енергетичною кризою. Але для середньостатистичного громадянина такі аргументи часто можуть бути порожніми словами, якщо це не супроводжується реальними покращеннями.

Варто додати до цього й інші питання, такі як міграційна політика. Туск, прагнучи показати ліберальну відкритість, обрав дещо м'якший підхід до міграційної кризи, на відміну від консервативної жорсткості попередників.

Слід зазначити, що певні успіхи уряд Туска, звісно, має. Серед них реформа суспільних ЗМІ, відставки пов’язаних з "ПіС" керівників державних компаній та ініціювання парламентських слідчих комісій для притягнення попереднього уряду до відповідальності за порушення законодавства.

Однак виклики, які мають місце, часто перекривають досягнення. І це особливо помітно в контексті президентських перегонів, які поступово наближаються, створюючи більш чутливі для країни реалії.

І, звісно, партія Ярослава Качинського "Партія і справедливість" ("ПіС") не сидить склавши руки. Її політична пропаганда активно критикує чинну владу. Будь-які недоліки або помилки використовуються для підриву довіри до останньої, а емоційна риторика мобілізує консервативну базу виборців.

Зрештою, "ПіС" вдалося не просто зберегти своїх прихильників, але й повернути собі перші позиції в рейтингах. А це своєю чергою може посприяти безпартійному, але пов’язаному з цією політсилою кандидату – голові польського Інституту національної пам'яті Каролю Навроцькому – покращити електоральні симпатії до себе.

На тлі цієї ситуації мер Варшави Рафал Тшасковський, який ще декілька тижнів тому був остаточно затверджений кандидатом від "Платформи" на президентських виборах 2025 року, стикається з цілим рядом викликів.

По-перше, він мусить працювати в умовах політичної поляризації, коли суспільство розділене на два табори, що неохоче шукають компромісу.

По-друге, серйозною проблемою може стати тенденція до падіння підтримки "Платформи".

Окрім того, популізм "ПіС" та здатність цієї політсили формувати інформаційний порядок денний – це іще один серйозний виклик.

Тшасковському доведеться боротися не лише за довіру виборців, але й проти інформаційних атак, які активно використовуватиме опозиція.

Політична криза або внутрішньодержавна турбулентність у Польщі можуть негативно вплинути на регіональну безпеку, підважити єдність ЄС і підірвати політичну стабільність Центрально-Східної Європи.

Саме тому Дональду Туску та його уряду потрібно негайно переломити таку небезпечну тенденцію.

Докладніше – в матеріалі Станіслава Желіховського Туск втрачає популярність: як нові виборчі розклади можуть вплинути на Польщу та Україну.