Розслідування ЄС проти TikTok, Орбан "без впливу на РФ", суд відмовив Трампу: новини дня
Сьогодні було багато про Польшу. Туск на тлі послаблення рейтингів і напередодні головувавння країни в ЄС відвідав Україну та заявив про "очевидний прогрес" в історичних протиріччях. Це може додати балів діючій польській владі, у тому числі на президентських виборах.
Тим часом Німеччина – за декілька місяців до парламентських виборів. Вочевидь, в країні зміниться канцлер. Ймовірний очільник майбутнього уряду, на якого вже почепили ярлик "канцлера війни", перейшов до більш поміркованої риторики щодо підтримки України.
У дайджесті також новини про допомогу Україні, про санкції і багато іншого.
Повна картина вівторка, 17 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Туск: "прогрес" в історичних питаннях
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на тлі послаблення рейтингів і напередодні головувавння країни в ЄС здійснив візит до Львова на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
На пресконференції із українським президентом він заявив про прогрес в історичних питаннях у польсько-українських відносинах.
Тема подій на Волині 1943-1945 років, яку в українській історіографії називають Волинською трагедією, а в польській – Волинською різаниною, залишається каменем спотикання у двосторонніх відносинах.
Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій жертв Волинської трагедії.
Очікується, що історичні питання польська сторона буде підіймати і надалі, адже наприкінці першого півріччя наступного року в країні пройдуть президентські вибори, а ця тема в Польщі дуже актуальна і рейтингова.
Партія допомоги з Польщі
У Львові Туск анонсував нову партію допомоги від Польщі у січні, а також пояснив неможливість надання всієї зброї: ми в певному сенсі прифронтова держава.
А ще прем’єр Польщі закликав припинити спекуляції про можливу поразку України.
"Ми всі, без винятку, повинні підтримати Україну в цей час більше, ніж будь-коли раніше, заради миру, якого ми всі чекаємо – ніхто не хоче миру більше, ніж Україна, ми це знаємо; і в ЄС ніхто не хоче миру більше, ніж Польща, зі схожих причин", – додав він.
Польський прем'єр підкреслив, що такий мир буде можливий тоді, коли він буде справедливим, а справедливим він буде тоді, коли весь західний світ зосередить свої зусилля на цьому.
До речі, 55% поляків – за швидке завершення війни, навіть ціною втрати Україною територій.
Щодо вступу в ЄС
А з 1 січня Польща почне пів року головувати в ЄС після Угорщини.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що максимально метою України у євроінтеграції на наступний рік є відкриття усіх переговорних кластерів (тематичних блоків, яких загалом шість. – Ред.).
"За час головування Польщі в Євросоюзі ми розраховуємо відкрити щонайменше два кластери... Якщо чесно, то в нас є амбітна мета, дуже амбітна – відкрити наступного року всі кластери", – сказав він.
Президент зазначив, що для цього потрібна активна робота Верховної Ради "без передвиборчих розмов".
Україна разом із Польщею та Данією, які головуватимуть у ЄС у 2025 році, склали план відкриття переговорних розділів щодо вступу, повідомила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
Щодо втрат РФ і зброї Україні
Розвідка Британії повідомила, що з 2022 року Росія втратила понад 3,6 тисячі основних бойових танків і майже 8 тисяч бронемашин.
А ще в уряді Британії відреагували на підрив російського генерала в Москві: "Зрозуміло, що ми не будемо оплакувати смерть людини, яка сприяла незаконному вторгненню і нав'язала страждання і смерть українському народу.
Американський посадовець на умовах анонімності сказав журналістам, що у США не підтримують такого роду діяльність і не сприяють їй.
Крім того, Британія розширила санкції проти так званого тіньового флоту РФ, а німецька компанія Rheinmetall отримала замовлення на ще 20 БМП Marder для України до середини 2025 року.
Тим часом, НАТО перебрав у США координацію військової допомоги Україні, пише Reuters.
Ідеться про початок роботи нового Центру допомоги НАТО для України у сфері безпеки та навчання (NSATU), про створення якого лідери Альянсу домовились на саміті у Вашингтоні в липні 2024 року.
Центр, розташований на американській військовій базі в німецькому місті Вісбаден, "повністю функціонує", заявив Reuters неназваний співрозмовник.
Співрозмовники Reuters у дипломатичних колах, однак, визнають, що передання повноважень НАТО може мати обмежений ефект, зважаючи на те, що США за Дональда Трампа все ще можуть скоротити свою підтримку Україні.
Щодо переговорів
В Італії очікують залученості до "динаміки переговорів" по Україні після приходу Трампа.
"З початком президентства Трампа, завдяки його рішучості, може бути фактично запущена динаміка переговорів", – заявив посол Італії в Україні Карло Формоза.
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликає ЄС до конструктивного і прагматичного підходу у взаєминах з Трампом.
Наразі Мелоні є одним з найближчих потенційних союзників Трампа серед лідерів ЄС, являючи собою міст між ЄС та командою обраного президента США.
Вона була однією з перших європейських лідерів, які привітали його з перемогою на виборах у листопаді, а Трамп назвав її "справжнім живчиком".
Команда Дональда Трампа, як відомо, нині міркує над планом припинення бойових дій в Україні та веде обговорення з чинною адміністрацією США та українською стороною.
Нещодавно Трамп також запевнив, що його команда працює над "припиненням війни" в Україні та досягла "деякого прогресу".
Натомість у Зеленського виключають перемовини з Росією, доки та має ресурси на війну.
"Переговори про сталий мир розпочнуться лише тоді, коли у ворога не стане ресурсів продовжувати війну", – заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
До того ж Зеленський укотре розкритикував угорського премʼєр-міністра Віктора Орбана за спроби "посередництва".
Глава держави наголосив, що Україна – сильна країна і показала це на полі бою під час усієї агресії Путіна.
"У когось іншого в Європі є такий досвід зараз? Ні в кого. В Орбана є така армія? Ні. Як він буде тиснути на Путіна? Анекдотом, посмішкою? Нехай собі залишить", – додав він.
Щодо української інфраструктури
Британія виділила 35 млн фунтів на енергетичну та гуманітарну підтримку України.
На українсько-польському кордоні 20 грудня запрацює ПП "Нижанковичі – Мальховичі", а Верховна Рада зняла з розгляду скандальний законопроєкт про добудову ХАЕС, на яку ЄС не дає коштів.
Вибори у Німеччині
16 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц втратив довіру у парламенті.
Цей провал відкриває шлях до дострокових виборів, що мають пройти у другій половині лютого.
Вочевидь, в країні зміниться канцлер. Ймовірний очільник майбутнього уряду Фрідріх Мерц від блоку ХДС/ХСС, на якого вже почепили ярлик "канцлера війни", перейшов до більш поміркованої риторики щодо підтримки України.
Телеканали ARD /ZDF та RTL анонсували дебати у прямому ефірі між кандидатом СДПН Олафом Шольцом і лідером ХДС Фрідріхом Мерцом на 9 лютого.
Цікаво, що у Німеччині частка виборців іноземного походження досягла рекордних 12%.
Про повалення уряду канцлера Олафа Шольца і політичну ситуацію у Німеччині загалом читайте в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої "Чорна мітка" для Олафа Шольца: що чекає на Німеччину після повалення уряду.
Представництво ЄС у Сирії
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що ЄС знову відкриє своє представництво в Сирії.
"Ми хочемо, щоб це представництво знову повноцінно працювало", – сказала вона.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель посилить "пряму взаємодію" із ісламістами, які прийшли до влади в Сирії після повалення режиму Башара Асада.
Крім того, ЄС виділяє Туреччині ще мільярд євро на сирійських біженців.
А обраний президент США Дональд Трамп заявив про ключову роль Туреччини в Сирії та похвалив турецького президента Ердогана.
Решта новин
Верховна Рада прийняла за основу закон про множинне громадянство.
Єврокомісія відкрила офіційне провадження проти TikTok у зв'язку з виборами в Румунії, в Ірландії оштрафували Meta на €251 млн за порушення персональних даних, а уряд Шотландії заборонив WhatsApp на робочих телефонах.
Суд відмовився закривати справу проти Трампа за підкуп порнозірки.
У Румунії спростували слова премʼєра Грузії про підтримку грузинської влади.
Енергокриза у Молдові: влада визначила, кого вивозитимуть з Придністров'я за найгіршого сценарію.
Парламент Угорщини перекроїв виборчі округи, що може допомогти партії Орбана.