Як уряд Шольца відправили у відставку і чому Німеччину чекають непрості вибори

16 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц втратив довіру у парламенті. 

Цей провал відкриває шлях до дострокових виборів, що мають пройти у другій половині лютого.

Наразі усе йде за планом, заздалегідь узгодженим владою та опозицією. Адже це єдиний спосіб виходу з політичної кризи, яку створив розвал трипартійної коаліції на початку листопада.

Дебати під час розгляду вотуму довіри у понеділок показали, якою непростою буде нинішня виборча кампанія.

Та серйозним викликом стане те, що у Німеччині, схоже, закріплюється нова ера, в якій пошук консенсусів у коаліції буде ледь не непідйомним завданням.

Докладніше – в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої "Чорна мітка" для Олафа Шольца: що чекає на Німеччину після повалення уряду. Далі – стислий її виклад. 

Передусім варто коротко нагадати про головних гравців цієї кампанії.

На чолі рейтингів (близько 31,5%) – блок ХДС/ХСС, чиїм канцлером 16 років була Ангела Меркель. Останні три роки він провів в опозиції, а тепер, з огляду на абсолютне лідерство в опитуваннях, найвірогідніше, очолить нову коаліцію.

Другою найсильнішою партією є проросійська ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (близько 19,5%). Уперше на цих виборах вона висунула свою кандидатку в канцлери Алісу Вайдель. Але увійти до коаліції "АдН" не зможе, оскільки всі інші політичні сили встановили так званий "брандмауер" – відмовились формувати владу з правими популістами. 

Політики вже домовилися, що дострокові вибори повинні пройти 23 лютого.

Лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц майже гарантовано стане новим канцлером.

Німецька економіка, найбільша у Європі, залишається у стагнації і, за прогнозами, не вийде з неї і у наступному році.

Відтак головні обличчя коаліції – колишній міністр фінансів Крістіан Лінднер (Вільна демократична партія), міністр економіки і кандидат у канцлери від "Зелених" Роберт Габек і сам Олаф Шольц є тими, хто в очах виборців та опозиції несе відповідальність за економічну ситуацію. 

Тепер партії будуть вести кампанію у суперечках довкола того, як найкраще відновити економіку – збільшуючи державні запозичення чи запроваджуючи подальші заходи жорсткої економії.

Під час свого виступу на парламентських дебатах віцеканцлер та міністр економіки від "Зелених" Роберт Габек застерігав, що після 23 лютого країні слід очікувати складних альянсів, які вимагатимуть від партій здатності йти на компроміси. Він попередив про відсутність гарантій швидкого формування нового уряду, а також критикував передвиборчу програму ХДС/ХСС як "вчорашні ідеї", які до того ж невідомо як фінансувати.

Фінансування подальшої підтримки України та позиція щодо майбутнього російсько-української війни стали одними з ключових елементів кампанії та понеділкових дебатів.

Шольц, як відомо, позиціонує себе обережним політиком, який, з одного боку, прагне допомогти Україні, збільшуючи державні запозичення Німеччини, а з іншого – не допустити "ескалації" поставками "неправильної" зброї. 

Поки рано говорити, чи спрацює його стратегія, але показово також, що особистий рейтинг Шольца після розпаду коаліції і заяв про "обережність" в українському підході трохи зріс, а Мерца просів. 

Водночас показники як ХДС, так і СДПН істотно не змінилися – що є важливішим за індивідуальні рейтинги лідерів, оскільки голосують виборців все ж не за кандидатів у канцлери, а за партії.

Мерц, який є відданим трансатлантистом та місяцями критикував Шольца за нерішучу підтримку України, натомість перейшов до більш поміркованої риторики. 

Ймовірно, це пов’язано з тим, що право− та ліворадикали почепили на нього ярлик "канцлера війни". 

Докладніше – в матеріалі Христини Бондарєвої "Чорна мітка" для Олафа Шольца: що чекає на Німеччину після повалення уряду.