Європарламент: Дії Росії у Криму щодо кримських татар – воєнний злочин

Депутати Європейського парламенту ухвалили резолюцію щодо 11-го року окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Росією та погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму.

[SOURCE]Про це із посиланням на документ пише "Європейська правда".

У документі депутати заявили, що російські окупаційні сили в Криму свавільно затримують цивільних осіб, зокрема, політично активних членів кримськотатарської громади, журналістів, дисидентів, а також переслідують кримських татар за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі.

"У російських місцях позбавлення волі перебувають понад 200 кримських політв'язнів, у тому числі 133 кримських татари та 67 політв'язнів, які мають серйозні проблеми зі здоров'ям і потребують догляду", – зафіксовано в резолюції.

У ній також перелічено імена незаконно ув’язнених кримських активістів, зокрема:

• Ірини Данилович: журналістки та правозахисниці, яка була викрадена у 2022 році російськими спецслужбами та засуджена до понад шести років позбавлення волі;
• Тофіка Абдулгазієва: громадського активіста, який був заарештований у 2019 році та засуджений до 12 років позбавлення волі за безпідставними звинуваченнями;
• Амета Сулейманова: журналіста, який висвітлював репресії проти кримських татар та був засуджений до 12 років позбавлення волі.

Європарламент закликав до негайного звільнення усіх кримських політв’язнів, надання їм медичної допомоги та дозволу спілкування з сім'ями, адвокатами та міжнародними суб'єктами, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) та Робочою групою ООН з насильницьких чи недобровільних зникнень (РГНГ).

В Європарламенті наголосили, що взяли до уваги, що окупаційна влада РФ особливо переслідує кримських татар, етнічних українців і етнічні меншини, а також силою змінила демографічний склад Криму за етнічним принципом у неоколоніальний спосіб, що являє собою воєнний злочин за міжнародним правом.

"Майбутнє Криму має бути пов'язане з визнанням і захистом невід'ємного права кримських татар на півострів як свою історичну батьківщину", – задекларовано в тексті.

Резолюція також нагадує про необхідність створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який би охопив вторгнення Росії в Україну, починаючи з 2014 року.

Документ підтримали 446 депутатів, проти проголосували 25, утримався 51.

У липні 2024 року польський Сейм (нижня палата парламенту) ухвалив постанову про вшанування пам'яті жертв геноциду кримських татар у 1944 році, коли їх депортувала з Криму радянська влада.

У жовтні естонський парламент ухвалив заяву до 80-х роковин масової депортації кримських татар, яку визнав актом геноциду.

Сенат Чехії у середу, 18 грудня, визнав масову депортацію кримських татар актом геноциду.