Переговори про миротворців, вимоги України до транзиту газу, криза у Румунії: новини дня
У сьогоднішньому дайджесті – деталі вчорашньої неформальної зустрічі у резиденції генсека НАТО, а також засідання Європейської ради. Які позиції України щодо переговорів, газу і мобілізації окреслив Зеленський у Брюсселі?
На Заході обіціяють запуск "коаліції дронів" з січня, Китай образився на санкції і нарощує ядерну зброю, у Європарламенті готуються допомагати Молдові.
Більше важливого і цікавого за четвер, 19 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Переговори про миротворців
Сьогодні вранці з’явилося більше деталей щодо неформальної зустрічі, яку організував генсек НАТО Марк Рютте в своїй резиденції за участі українського президента вчора ввечері у Брюсселі. В зустрічі взяли участь члени НАТО, які потенційно готові до більш рішучих дій щодо України.
Під час спілкування вночі з журналістам у бельгійській столиці, де працює і кореспондент "Європейської правди", Володимир Зеленський розповів, що мав важливу й дуже змістовну зустріч із генсеком НАТО Марком Рютте.
"Головні теми наших перемовин – зміцнення ППО для України та надійність миру, який ми всі разом наближаємо", – зазначив він.
Нагадаємо, Рютте та Зеленський перед переговорами казали, що зосереджуватимуться на зміцненні позицій України та питанні економіки.
Відповідаючи на питання журналістів український президент визнав, що на зустрічах у Брюсселі обговорювалася ідея розміщення в Україні миротворчої місії.
Президент Зеленський наголосив, що вже отримав позитивні новини.
"Емманюель мав контакти щодо цього з деякими лідерами. Ми в процесі, але я бачу, що є позитив від деяких лідерів", – заявив він.
Втім, президент утримався від конкретизації формату місії, пояснивши, що це "сенситивне питання".
"Тут питання деталей і ми обговорюємо ці деталі", – додав він.
Прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що на зустрічі у генсека НАТО Марка Рютте жодних рішень щодо України ухвалено не було.
Схооф сказав, що було зрозуміло, що "в такій маленькій компанії ви не приймаєте жодних рішень". Замість цього дискусії були зосереджені на тому, як допомогти Україні.
"Мир через силу залишається нашим девізом", – сказав нідерландський прем’єр.
Український президент повідомив, що окремо зустрівся зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном.
Вони обговорили ключові пріоритети для подальшого зміцнення позицій України у війні проти Росії.
На зустрічі президенти домовилися про те, що Франція підготує ще одну бригаду для української армії.
"Продовжили опрацювання ініціативи президента Макрона щодо присутності в Україні сил, які можуть сприяти стабілізації на шляху до миру", – додав він.
Прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо вважає, що Україна спочатку повинна виграти війну з Росією, звільнивши свої території, а вже потім говорити про подальші гарантії безпеки.
Більше про вчорашню зустріч потенційної коаліції сміливих – у свіжому відео "Європейської правди".
До речі, у Швеції повідомили, що не виключають участі у миротворчій місії в Україні. У Британії не виключили спрямування своїх військових в Україну для навчальної місії.
А ще Зеленський вночі підтвердив візит до України спецпредставника Дональда Трампа з питань України та Росії Кіта Келлога, а також прокоментував можливість зменшення армії України у домовленостях про мир.
"Найкраще (з варіантів гарантій – Ред.) – це сильна армія, велика армія. Найбільша в Європі армія. Обмежити силу нашої армії ми просто не маємо права, у будь-якому разі, навіть на шляху до НАТО. Доки ми не в НАТО, ми ризикуємо", – заявив президент України.
Висновки засідання Євроради
Ну а сьогодні у Брюсселі відбулося засідання Європейської ради.
Перед засіданням Зеленський повідомив, що проситиме ЄС про захист газових сховищ та "ядерки" і розраховує на єдність.
У зверненні до лідерів ЄС український президент закликав Європу долучатись до ідеї Макрона про миротворців в Україні.
"Ми підтримуємо ініціативу Франції щодо військового контингенту в Україні в межах цих гарантій і закликаємо інших партнерів приєднатися до цих зусиль, це допоможе покласти край війні", – заявив він.
Європейська рада у висновках відзначила необхідність швидшого надання Україні більшої кількості військової допомоги, зокрема у сфері протиповітряної оборони, а також закликала розблокувати гроші для України з Європейського фонду миру, які, як відомо, блокує Угорщина.
Крім того, лідери ЄС засудили дії КНДР та Ірану, які допомагають Росії у війні.
"Надання зброї та поглиблення військової співпраці між Росією і КНДР та Іраном, а також залучення збройних сил КНДР у Росії і їхнє використання на полі бою проти України є міжнародною ескалацією війни, що має серйозні наслідки для міжнародного миру та безпеки", – наголошують вони.
Розвідка Великої Британії відзначила значні втрати серед військових КНДР в результаті участі в бойових діях у Курській області, вказавши на погану оперативну сумісність між ними і російськими вояками.
Позиція України
Брюссель став чудовим майданчиком для комунікації України із Заходом. Серед інших, Володимир Зеленський обговорив з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн вступ України в ЄС.
На пресконференції президент України конкретизував позиції Києва з різних питань.
Зокрема, він наголосив, що для Києва неприйнятні формати припинення поточної фази війни з Росією, які будуть зводитися до "замороження" бойових дій.
Зеленський наголосив, що Україна не може погоджуватися на припинення вогню, якщо ці домовленості не будуть давати якоїсь впевненості у майбутньому.
Президент також підкреслив, що позиція України буде достатньо сильною для початку потенційних перемовин з Росією, коли: стабілізується фронт; буде обіцяна партнерами підготовка, оснащення і злагодження нових бригад; фінансова підтримка; переконливі гарантії безпеки; сильна позицію нової адміністрації у США.
Український президент нагадав, що Україна не підписувала ніяких "мирних угод" із Росією у 2022 році, а також прокоментував обговорення про можливе зниження мобілізаційного віку.
"Партнери звертають увагу на фізичні можливості того чи іншого військового. А я звертаю увагу на те, що в нас є "голі" бригади… У нас достатньо є різних бригад: є сильні бригади, а є бригади, які неукомплектовані, передусім – зброєю", – сказав Зеленський.
Глава держави далі сказав, що вважає "не дуже справедливими" вимоги на Заході стосовно зниження віку мобілізації, навівши як приклад проблеми з підготовкою українських бригад за кордоном.
Зеленський водночас визнав, що "людей завжди недостатньо", наводячи ще один аргумент – про технологічність нинішньої війни в Україні.
А ще президент України виключив транзит російського газу під виглядом азербайджанського.
"Якщо європейська країна хоче отримувати газ і не сплачувати ці гроші в Росію до завершення війни – можна думати… Але знов таки: ми не дамо можливості додаткових заробітків РФ на цій війні", – підсумував Зеленський.
Раніше у ЗМІ з’являлася інформація, що нібито обговорюють такий варіант збереження транзиту до Європи через українську ГТС, щоб європейські компанії закуповували газ в Азербайджану, а Україна продовжувала використовувати цю інфраструктуру і отримувати доходи від неї.
Зеленський знову розкритикував спроби угорського премʼєр-міністра Віктора Орбана представити себе як "посередника" у "врегулюванні" війни.
"Його відносини з Путіним занадто теплі, щоб ставити Путіна на місце", – вважає президент.
До речі, Угорщина дала притулок польському депутату, якого розшукують на батьківщині.
Тим часом, МЗС Польщі вручило ноту протесту білоруському представнику через агресивні дії білоруського КДБ щодо польських дипломатів, акредитованих у Білорусі.
Резолюція Європарламенту по Криму
Депутати Європейського парламенту ухвалили резолюцію щодо 11-го року окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Росією та погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму.
В Європарламенті наголосили, що взяли до уваги, що окупаційна влада РФ особливо переслідує кримських татар, етнічних українців і етнічні меншини, а також силою змінила демографічний склад Криму за етнічним принципом у неоколоніальний спосіб, що являє собою воєнний злочин за міжнародним правом.
Президентка Європейського парламенту Роберта Метсола на пресконференції в рамках саміту ЄС 19 грудня заявила, що у разі повного припинення постачання російського газу у Молдову з 1 січня 2025 року і проблем з електрогенерацією Європейський Союз має допомогти країні здолати кризу.
"Ми маємо бути готовими швидко втрутитися, щоб переконатися, що люди не отримуватимуть величезні непідйомні рахунки", – підкреслила вона.
Президентка Європарламенту наголосила, що ЄС має знайти можливості "сплатити рахунки, які вони (громадяни Молдови. – ЄП) не можуть собі дозволити".
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що наразі уряд країни вважає дуже ймовірним припинення постачання російського газу з нового року.
Запуск "коаліції дронів"
Велика Британія готує пакет військової допомоги Україні загальною вартістю у $286 млн, повідомив міністр оборони країни Джон Гілі, який вчора відвідав Київ.
Гроші підуть на засоби для посилення військово-морських сил України, засоби протиповітряної оборони, на надання понад тисячі систем радіоелектронної боротьби з безпілотниками, тощо.
Уряд Данії підготував 23-й за ліком пакет військової допомоги Україні на суму 281,5 млн євро на посилення протиповітряної оборони та бойової авіації.
"Коаліція дронів" з січня почне масово постачати Україні безпілотники різного типу.
"Можу підтвердити, що у січні очікується значна зміна – ми почнемо постачати десятки тисяч дронів через коаліції морських та безпілотних спроможностей, які Сполучене Королівство очолює разом з нашими партнерами Норвегією та Латвією", – зазначив заступник міністра оборони Британїі Люк Поллард.
Швейцарія виділяє 48 млн євро на зимову допомогу Україні.
Санкції, РФ і Китай
Bloomberg пише, що G7 обговорює посилення нафтових обмежень проти Росії.
З 1 січня почнеться головування Польщі у ЄС. Представляючи пріоритети та діяльність Міністерства закордонних справ щодо головування Польщі в Раді ЄС з 1 січня 2025 року, Радослав Сікорський заявляв, що метою головування буде посилення санкцій ЄС проти агресорів: Росії та Білорусі – та боротьба з їх обходом.
Про те, як Польща збирається посилювати тиск ЄС на імпорт російських енергоносіїв, читайте в колонці спеціаліста із комунікацій Razom We Stand Максима Гардуса і директора кампаній Stand With Ukraine Олега Савицького Як головування Польщі у ЄС дозволить посилити тиск на імпорт російських енергоносіїв.
Китай невдоволений санкціями ЄС проти його компаній за допомогу РФ.
За даними Пентагону, за останній рік Китай додав щонайменше 100 ядерних боєголовок до свого арсеналу і тепер має понад 600 боєголовок, до 2030 року матиме понад 1000 ядерних боєголовок.
Литва заборонила громадянам Росії, Білорусі, Китаю вступати до лав збройних сил.
Фінляндія у прогнозі безпекової ситуації до 2030 року пише про "еру готовності".
"Швидких змін на краще не варто очікувати, навіть якщо активна фаза бойових дій в Україні завершиться. Росія залишається для нас ключовою безпековою загрозою, і небезпечним фактором є те, що Росія посилює співпрацю з Північною Кореєю, Іраном та Китаєм", – зазначив міністр оборони країни Антті Хяккянен.
Щодо Грузії
Британія покарала посадовців Грузії, відповідальних за розгін протестів.
Президент України закликав ЄС тиснути на "підконтрольну Росії мафію в Грузії".
У "парламенті" окупованої Росією Абхазії застрелили депутата під час розгляду закону про майнінг криптовалют.
Решта новин
У парламенті Чехії схвалили продовження тимчасового захисту для українців.
Партія премʼєра Румунії вийшла з переговорів про формування проєвропейської коаліції.
Путін заявив про готовність зустрітися з Трампом.
Британський підліток не визнав себе винним у вбивстві дівчат у Саутпорті.
У Бельгії поскаржились на кондуктора через вітання нідерландською і французькою мовами.
У Німеччині схвалили механізм захисту Конституційного суду від впливу ультраправих.