Норвегію змусили призупинити плани з видобутку корисних копалин на морському дні

Уряд Норвегії призупинив свої плани з видобутку корисних копалин на морських глибинах в Арктиці після тиску з боку невеликої лівої партії.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє The Guardian.

Угода була досягнута після того, як партія "Соціалістична лівиця" (SV) заявила, що не підтримає урядовий бюджет, якщо він не зупинить перший раунд видачі ліцензій на розвідку глибоководних родовищ корисних копалин, запланований на першу половину 2025 року.

"Це ставить хрест на планах розпочати глибоководний видобуток до кінця каденції уряду", – заявила Кірсті Бергстрьо, лідерка партії SV.

У січні Норвегія стала першою країною у світі, яка дала добро на комерційний глибоководний видобуток корисних копалин після схвалення парламентом. Коаліційний уряд заявив, що, незважаючи на призупинення видачі ліцензій, підготовчі роботи все ще триватимуть, включаючи проведення оцінки впливу на навколишнє середовище та розробку нормативно-правових актів.

"Це буде відстрочка", – заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре.

Екологічні групи назвали цю новину "історичною перемогою" для захисту океану.

Осло планувало дозволити компаніям подавати заявки на видобуток глибоководних корисних копалин на 280 000 кв. км своїх вод, що перевищує площу Великої Британії.

"Після наполегливої роботи активістів, екологів, науковців та рибалок ми здобули історичну перемогу на захист океану, оскільки процес відкриття глибоководного видобутку корисних копалин у Норвегії було зупинено", – сказала Халдіс Т'єльдфлаат Хелле, активістка кампанії проти глибоководного видобутку.

Одна з найбільших природоохоронних організацій світу, WWF, подала до суду на Норвегію через її наміри відкрити морське дно для видобутку корисних копалин. WWF стверджує, що не було проведено належного розслідування наслідків. Норвезьке агентство з охорони навколишнього середовища, яке консультує уряд, також заявило, що оцінка впливу не забезпечує достатньої наукової або правової бази для глибоководного видобутку корисних копалин.

На початку 2023 року дослідження підтвердило, що на морському дні біля Норвегії перебувають поклади магнію, ніобію, кобальту й рідкоземельних мінералів, критично важливих для "зелених" технологій – і, відповідно, всієї Європи, яка намагається позбутись залежності від викопних палив.

Після схвалення Стортингом їхнього видобутку приватні компанії зможуть подаватись на ліцензії для розробки морського дна.

Плани також зустріли міжнародну опозицію. У лютому Європейський парламент висловив своє занепокоєння рішенням Норвегії і закликав держави-члени підтримати мораторій.

Коаліція з 32 країн, включаючи Британію, Німеччину, Францію, Канаду і Бразилію, закликала до мораторію на глибоководний видобуток корисних копалин у міжнародних водах.

Норвезький уряд раніше обіцяв ретельно зважувати екологічні наслідки видобутку мінералів на дні моря.