Глава МЗС Норвегії про інвестиції у ВПК України, експорт технологій і про відчуття щодо Трампа

Серед європейських союзників України особливе місце займають такі країни, як Данія, Швеція, Норвегія та Фінляндія. Нордичні держави надали Україні  допомоги вже на 15,5 млрд євро. Це і постачання сучасних винищувачів F-16, ППО NASAMS, це і "данська ініціатива", за якою іноземні держави фінансують виробництво зброї на потужностях українського ВПК.

Втім, всередині "нордичної четвірки" цей розподіл дуже неоднорідний.

Найбільше питання – щодо внеску Норвегії, яка є найбагатшою країною в Північній Європі та ключовим експортером нафти і газу, але перебуває на останньому місці у "четвірці" за обсягом підтримки.

Цей факт критикують і сусіди Норвегії, і власна опозиція у країні, через що обсяги допомоги Україні дещо збільшили, але все досі не видаються пропорційними.

Головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва поспілкувалася про це і не тільки з міністром закордонних справ країни Еспеном Бартом Ейде. Повна версія інтерв’ю – в матеріалі "Трамп став більше дослухатися до союзників, ніж будь-хто очікував". Інтерв'ю глави МЗС Норвегії. Далі – основні його тези. 

Допомогу Україні підтримують усі партії Норвегії, з року в рік. Нещодавнє збільшення обсягів допомоги також отримало одностайну підтримку в парламенті, і ця ініціатива має дуже потужну підтримку у суспільстві.

У Норвегії, навіть якщо крайні праві чи ліві партії є більш критичними – вони все одно підтримують "програму Нансена для підтримки України". Мені здається, що така тенденція продовжиться й надалі.

За "програмою Нансена" наше зобов’язання діє до 2030 року, але вже є рішення про її продовження після цього часу.

Це стосується підтримки під час як війни, так і миру.

Приблизно 50% допомоги має йти на військову, а 50% – на цивільну підтримку. 

Втім, зараз, під час інтенсивної фази війни, частка військової допомоги вища. 

На наступний рік ми запланували виділити Україні допомогу на 35 мільярдів крон, що становить приблизно 3 мільярди євро. 

І важливо зазначити, що це – нижній поріг, а не стеля. Програма зберігає гнучкість, тобто тепер йдеться про як мінімум 35 мільярдів.

Отже, у 2025 році наша допомога буде найвищою за весь час. Це дуже значна сума, але вона має бути такою, адже ми можемо собі це дозволити і вважаємо це правильним кроком. 

Потреб у військовій сфері багато: наприклад, винищувачі F-16, системи протиповітряної оборони, боєприпаси. Ми також відкрили можливість експорту технологій і ліцензій в Україну. Ми, як і Данія, зараз готуємося до інвестування в українську оборонну промисловість.

Ми уважно стежимо за ситуацією в Сполучених Штатах. Якщо кілька місяців тому було відчуття, що президент Трамп може швидко скоротити підтримку, то тепер я у цьому менш переконаний. Нещодавно я був у Вашингтоні і відчув цікаву річ: те, що Росія залучила північнокорейські війська, стало стратегічною помилкою.

Це продемонструвало (для американських гравців. – Ред.), що азійський безпековий театр тепер також пов’язаний з Україною.

Крім того, якщо Трамп швидко скоротить підтримку і це призведе до погіршення ситуації на полі бою, то це може бути сприйнято як слабкість Трампа і стане проблемою не лише для України, а й і для самого Трампа. 

Зараз є враження, що Трамп став більше дослухатися до союзників, ніж будь-хто очікував. 

Ми на Заході дізнаємося зараз про сучасну війну з високотехнологічним противником саме з України. 

Український розвиток безпілотної війни справляє велике враження. А це не лише дрони, але й захищені комунікація, що дозволяє мати зв’язок з власними дронами без перешкод і втручань. 

Центр військового розвитку зараз знаходиться саме в Україні. 

Повна версія інтерв’ю – в матеріалі "Трамп став більше дослухатися до союзників, ніж будь-хто очікував". Інтерв'ю глави МЗС Норвегії.