У Хорватії проходять президентські вибори
Виборчі дільниці по всій Хорватії відкрилися рано вранці в неділю для обрання нового президента країни в перегонах, де головними претендентами є кандидати від двох найбільших партій.
[SOURCE]Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Reuters.
Близько 3,8 мільйона хорватів мають право віддати свій голос за одного з восьми кандидатів, троє з яких – жінки, що представляють ліві та праві сили політичного спектру.
Чинний президент Зоран Міланович, кандидат від опозиційних соціал-демократів, балотуватиметься на другий термін. Його головний суперник – Драган Приморац, колишній міністр науки, якого підтримує правлячий Хорватський демократичний союз (ХДС).
Другий тур відбудеться, якщо жоден з кандидатів не набере більшості голосів.
Міланович лідирував в опитуваннях громадської думки до і під час виборчої кампанії, яку аналітики описували як нудну і не надихаючу. Останнє опитування, опубліковане в п'ятницю Nova TV Daily News, показало, що Міланович лідирує з підтримкою 37,2% проти Примораца з підтримкою 20,4%.
Далі йдуть дві жінки – незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Іванна Кекін з лівої зеленої політичної партії "Ми можемо!" (Mozemo), які набрали близько 10% підтримки кожна.
Виборчі дільниці закриваються о 19:00 за місцевим часом, а за кілька хвилин очікуються результати екзит-полів. Перші попередні результати будуть відомі близько 20.00, а офіційні результати очікуються в наступні дні.
Роль президента значною мірою церемоніальна, оскільки глава держави не може накладати вето на закони, але має право голосу в питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки.
Під час свого перебування на посаді Міланович, колишній прем'єр-міністр і популіст, протистояв прем'єр-міністру Андрею Пленковичу в питаннях зовнішньої та державної політики.
Міланович є провідним європейським президентом-симпатиком Путіна та противником військової підтримки України. Його погляди детально проаналізовано у статті Проти України та НАТО).
Восени Міланович відмовився погодити участь військових країни в ініціативі НАТО з підтримки України NSATU, оскільки вона "потенційно може бути шкідливою для національних інтересів".
Читайте також Другий термін для проросійського лідера? Хто стане новим президентом Хорватії.