В Ісландії формувати уряд доручили лідерці проєвропейських соціал-демократів
Президент Ісландії попросив лідерку Соціал-демократичної партії Кріструн Фростадоттір сформувати новий коаліційний уряд після того, як її партія посіла перше місце на парламентських виборах в суботу.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Reuters.
36-річна Фростадоттір, яка відстоює скандинавську модель добробуту, пообіцяла подолати кризу вартості життя, спричинену високою інфляцією та вартістю запозичень. У разі успіху вона замінить коаліцію на чолі з консервативною Партією незалежності.
Її лівоцентристська Соціал-демократична партія перемогла на позачергових виборах 30 листопада, отримавши 15 місць у 63-місному парламенті з 20,8% голосів, трохи випередивши Партію незалежності, яка здобула 14 місць.
"Ключовим питанням для наступного уряду має бути утримання економіки в стабільному стані... створення постійних умов для зниження процентних ставок та інфляції", – сказала Фростадоттір.
Фростадоттір заявила, що у вівторок вона проведе коаліційні переговори з центристською Народною партією та проєвропейською Партією реформ, які отримали 10 та 11 місць у парламенті відповідно.
Ці дві партії були в опозиції до уряду, що йде у відставку, разом із соціал-демократами.
Ісландський тижневик Heimildin назвав можливу коаліцію "Валькірія", посилаючись на міфологію епохи вікінгів, оскільки всі три партії очолюють жінки.
Для отримання більшості в парламенті партіям потрібно разом 32 місця.
З 2017 року в Ісландії спостерігається відносна політична стабільність, і вона входить до числа найбагатших країн Європи на душу населення, чому сприяють туризм, рибальство та виробництво дешевого алюмінію на геотермальних і гідроелектростанціях.
Однак інфляція та вартість запозичень досягли найвищого рівня з часів фінансової кризи 2008 року і сприяли сповільненню економічного зростання, що стало головним предметом занепокоєння виборців на виборах.
Чинний ісландський прем'єр-міністр Б'ярні Бенедиктссон розпустив парламент у жовтні і призначив дострокові вибори, посилаючись на все більші розбіжності між трьома партіями коаліції – його Партією незалежності, Прогресивною партією і Ліво-зеленими.