Чому поступки України не привели до порозуміння в історичній суперечці із Польщею

Україна та Польща ухвалили спільну заяву щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Але конкретне бачення цього рішення чомусь знову звелося до односторонніх зобов'язань України, звертає увагу нардеп ("Європейська Солідарність"), ексголова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. 

Про новий крок України назустріч Польщі заради перезавантаження відносин – у його колонці Поступки без взаємності: що не так із новим історичним "компромісом" України та Польщі. Далі – стислий її виклад. 

В'ятрович нагадує, що, згідно із заявою, Київ "підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними інституціями і приватними компаніями у співпраці з відповідними українськими інституціями пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань".

"Жодного слова про вшанування загиблих українців та місць їхнього поховання у Польщі немає. Українські могили мають і далі залишатися сплюндрованими "в ім’я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі"?", – обурився автор колонки. 

Він попереджає, що польські політики й надалі витискатимуть з цієї теми політичні дивіденди.

Докази цієї тези не змусили на себе довго чекати.

Ексголова Українського інституту національної пам'яті зазначає, що того ж дня польська влада представила заяву як свою перемогу, а представник опозиції, голова польського Інституту національної памʼяті і заразом кандидат в президенти від партії "Право і справедливість" (ПіС), наступного дня виявив готовність почати ексгумацію на Волині протягом 24 годин.

"І це незважаючи на те, що не виявлено жодних місць масових поховань поляків на Волині, які можна вже ексгумувати. Попри те, що ніхто і ніколи не проводить жодних ексгумацій взимку в силу погодних умов", – зауважив В'ятрович.

А вже за тиждень український крок назустріч отримав звичну відповідь польських політиків, продовжує автор колонки. 

3 грудня до Сейму подали проєкт закону про внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті, згідно з яким до статті, де йдеться про покарання за публічну пропаганду тоталітарних режимів, пропонується додати фразу: "а також ідеології Організації Українських Націоналістів, фракції Бандери (ОУН-Б) та Української Повстанської Армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках".

"Тобто польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України. Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби, від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі", – констатує український нардеп.

Він впевнений, що односторонні поступки України не спиняють польських політиків, а лише надихають їх.

Ексголова Українського інституту національної пам'яті також запевняє, що тема Волині виринатиме в політичних дискусіях знову і знову, допоки з неї можна витискати електоральні бали.

Докладніше – в колонці Володимира В'ятровича Поступки без взаємності: що не так із новим історичним "компромісом" України та Польщі.