ЗМІ: Макрон має кількох потенційних кандидатів на посаду прем'єра
Президент Франції Емманюель Макрон поки не має визначеного наступника для Мішеля Барньє після падіння уряду і розглядається низка різних кандидатів.
Про це з посиланням на свої джерела повідомляє BFMTV, пише "Європейська правда".
В обговореннях щодо нової кандидатури прем’єра нібито лунають кілька імен. Макрон розпочав співбесіди з потенційними кандидатами ще тиждень тому, передбачаючи вотум недовіри Барньє і сподіваючись уникнути настільки тривалого "кастингу", як під час призначення Барньє. За даними ЗМІ, Макрон нібито сказав одному з ексміністрів, що хотів би визначитися з наступником Барньє "у наступні 24 години" після падіння уряду.
Одним із дуже ймовірних кандидатів називають чинного міністра оборони Себастьєна Лекорню, який, хоч і змінював сфери відповідальності, є незмінним членом уряду з 2017 року. Перевагою Лекорню називають те, що до нього буде дещо краще ставитися "Національне об’єднання" Ле Пен, та його добрі стосунки з правими "Республіканцями".
Ще один ймовірний кандидат – лідер "Демократичного руху" MoDem Франсуа Байру, який у 2017 році був соратником Макрона, а в останні роки дистанціювався, проте зберігає авторитет в оточенні президента. Як вважають, його добре сприймають більшість політсил у Національній асамблеї, у тому числі партія Ле Пен.
Також знову виринуло ім’я політика лівого спрямування, колишнього прем’єра Бернара Казньова. Проте Макрон остерігається, що його надто гостро сприйматимуть партії правого ухилу.
Ще одним кандидатом називають теперішнього міністра внутрішніх справ, "республіканця" Брюно Ретайо.
Нагадаємо, ввечері 4 грудня Національна асамблея проголосувала за недовіру уряду премʼєр-міністра Мішеля Барньє, що стало першою такою відставкою уряду з 1962 року.
Цьому передували тривалі спроби залагодити конфлікт щодо тих бюджетних питань, де політсили наполягали на поступках.
Оголошення вотуму недовіри було очікуваним, позаяк уряд Барньє не мав більшості в парламенті, й голосів лівого блоку "Новий народний фронт" та ультраправого "Національного обʼєднання" було достатньо для його відставки.
Голосування за вотум недовіри у Нацасамблеї Франції ініціювали після того, як Мішель Барньє взяв на себе відповідальність за проєкт бюджету, застосувавши статтю 49.3 Конституції, яка дозволяє схвалення в обхід парламенту.