Чому Франція поринула у політичну кризу і як це може вдарити по Україні

"Крайні праві та крайні ліві об'єдналися в антиреспубліканський фронт", – прокоментував президент Франції Емманюель Макрон голосування щодо відставки уряду. 

Ця відставка ставить Макрона у дуже незручне становище і загалом створює проблеми для Франції. 

Докладніше про причини політичної кризи у Франції і її наслідки, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Франція без премʼєра та без бюджета: чи зможе Макрон вивести країну з політичної кризи. Далі – стислий її виклад. 

Відставка уряду Мішеля Барньє не була неочікуваною, адже ще напередодні Марін Ле Пен оголосила, що її партія "Національне об’єднання" підтримає вотум недовіри, поданий блоком лівих партій "Новий народний фронт".

Причиною відставки став конфлікт навколо ухвалення держбюджету на 2025 рік.

Проблема полягає в тому, що уряд мав зменшити бюджетні витрати та збільшити надходження.

Річ у тім, що бюджетний дефіцит Франції вже досяг 6% ВВП, і це при тому, що правила ЄС вимагають дотримуватися рівня не більше 3%. І це – не найбільша проблема.

Потреба Франції в залученні кредитів вже привела до парадоксальної ситуації – вони залучають кредити за ставкою, вищою, аніж Греція! А така висока ставка збільшує вартість обслуговування державного боргу – у Франції ці виплати вже стали другою за розмірами статтею державних витрат.

Тоді уряд пішов ва-банк.

Розуміючи, що такий непопулярний бюджет не має шансів бути прийнятий у парламенті (нагадаємо, що коаліція не має парламентської більшості, а тому є залежною від голосів опозиції), було задіяно "процедуру 49.3", яка дозволяє уряду провести законопроєкт без голосування у парламенті.

Проте використання такої процедури має зворотний бік – опозиція отримає можливість поставити на голосування вотум недовіри уряду. Що і сталось.

Відразу після голосування за вотум недовіри уряду депутатка ультралівої "Нескореної Франції Матильда Пано заявила, що "за кілька місяців ми матимемо першого від початку П’ятої Республіки президента, проти якого розпочато процедуру імпічменту".

Щоправда, наразі ця погроза виглядає примарною, адже цю ініціативу не підтримали ані інші ліві партії, ані ультраправе "Нацоб'єднання".

У "Нескореній Франції" обіцяють створити президенту такі умови, за яких він не матиме іншого вибору.

У пропрезидентській фракції таку політику назвали "стратегією хаосу", в який ультраліві прагнуть занурити країну.

А Емманюель Макрон згодом заявив, що не збирається достроково покидати посаду.

Вотум недовіри призвів не лише до відставки уряду, а й до скасування податкових змін, на яких мав базуватися держбюджет на 2025 рік.

В крайньому разі бюджет на нинішній рік буде реалізовуватися і в наступному. Проте така стратегія може призвести до чималих проблем вже у недалекому майбутньому, адже нинішній бюджет має високий дефіцит і така ситуація довго тривати не може.

Саме тому перед президентом Макроном стоїть дуже непросте завдання – не просто знайти такого голову уряду, який переживе перший вотум недовіри, але який потім зуміє провести прийняття держбюджету зі скороченням його видаткової частини. 

Але, схоже, що ситуація з "урядами на три місяці" буде тривати й надалі. Щонайменше, до літа наступного року. До того часу розпустити парламент неможливо – парламент, обраний під час дострокового голосування, має річний імунітет від розпуску президентом.

За такого сценарію можна очікувати різкого зниження міжнародної активності Франції  – і це буде дуже поганою новиною для України.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Франція без премʼєра та без бюджета: чи зможе Макрон вивести країну з політичної кризи.