Чому політика ЄС щодо ґрунтів є викликом для українських аграріїв і як його подолати
Новини — Понеділок, 9 грудня 2024, 10:30 —
Шлях України до ЄС – це складний процес, який передбачає низку реформ.
При цьому близько 40% стандартів і норм, які доведеться узгодити із законодавством та правилами ЄС, стосуються саме сільського господарства. І українським аграріям потрібно готуватися до змін вже зараз.
Аграрне законодавство ЄС охоплює широкий спектр політик, стандартів і правил, спрямованих на посилення ринкової інтеграції, екологічної стійкості та соціально-економічного розвитку сільських територій. Серед них – стандарти й норми щодо ґрунтів.
Детальніше про це – в колонці гендиректора та співзасновника групи компаній BTU Biotech company Владислава Болоховського Захист ґрунтів як умова євроінтеграції: до яких змін треба готуватися українським аграріям. Далі – стислий її виклад.
Автор колонки звертає увагу, що стосовно збереження ґрунтів можна виділити п'ять основних стратегій, які прийняв Європейський Союз.
Стратегія ЄС про ґрунти до 2030 року встановлює часові рамки та конкретні заходи для захисту та відновлення ґрунтів, а також забезпечення їх сталого використання.
Нова стратегія ЄС про ґрунти тісно пов’язана і є частиною стратегії ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року. Це комплексний і довгостроковий план із захисту природи, де відновлення сільськогосподарських екосистем та збереження ґрунтів є одним з головних завдань.
Згідно з документом, до 2030 року держави-члени мають відновити, тобто перевести у заповідний фонд, щонайменше 30% територій.
Ще один амбітний план Брюсселя називається Європейський зелений курс. Його мета перетворити Європу до 2050 року на кліматично нейтральний континент, тобто місце, де усі викиди парникових газів, спричинені людською діяльністю, поглинатимуться екосистемами.
Кліматична стратегія ЄС підтримує Зелений курс і передбачає скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року (порівняно з рівнем 1990 року).
Стратегія "Від лану до столу" (Farm to Fork) – частина Зеленого курсу, яка спрямована на створення сталих харчових систем в ЄС.
"Стратегія "Від лану до столу", ґрунтова стратегія, стратегія біорізноманіття, кліматична стратегія та Європейський зелений курс передбачають скорочення застосування хімічних пестицидів, перехід на органічні добрива, скорочення викидів парникових газів та дбайливе користування ґрунтами", – зазначає Владислав Болоховський.
На його думку, для аграрного сектора України ці європейські норми створюють як нові можливості, так і певні виклики.
Тому кожному аграрію, впевнений автор колонки, необхідно вже зараз поступово переходити на ґрунтозберігаючі технології, біологізацію рослинництва та екологічну переробку відходів, які будуть повторно використані, так звану модель циркулярної економіки.
У зв'язку з цим одним з можливих шляхів для українських фермерів є активне використання біопрепаратів, які відповідають європейським стандартам і дозволяють зменшити залежність від хімічних пестицидів та мінеральних добрив.
"Реалізація екологічної політики ЄС залежить від готовності України інвестувати в природоощадні технології та активно підтримувати аграріїв на цьому шляху", – вважає гендиректор та співзасновник групи компаній BTU Biotech company.
За його словами, українські аграрії вже зараз намагаються відповідати екологічним вимогам ЄС.
Деякі українські виробники агропродукції розуміють необхідність переходу, тому інвестують, модернізуються та відмовляються від заборонених у Євросоюзі хімічних речовин. Деякі стикаються з економічними складнощами та працюють за звичними методами, не впроваджуючи нові технології.
"Проте ми розуміємо, що переходити на нові стандарти буде потрібно і цей перехід та підготовка можуть стати найбільшим викликом для українського агровиробника", – зазначає автор.
Докладніше – в колонці Владислава Болоховського Захист ґрунтів як умова євроінтеграції: до яких змін треба готуватися українським аграріям.