Як агресія проти України змінює ставлення сербів до РФ і чи може Москва виправити ситуацію

Лютий 2022 року, коли почалася масована російська агресія проти України, став початком зламу багатьох російських наративів у Сербії та процесу переоцінки ставлення до Росії, до її агресії проти України.

І ці зміни – явно не на користь РФ, помітив кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимир Цибульник.

Про те, як Росія намагається протистояти цим тенденціям і що має робити Україна, читайте в його колонці Росія боїться втратити Сербію: як Кремль активізував "м'яку силу" і чим може відповісти Україна. Далі – стислий її виклад.

За словами автора колонки, сербська влада та особисто президент Александар Вучич дедалі частіше чують від громадян країни, у першу чергу молоді, гострі та "небезпечні" питання, відповіді на які є не менш гострими:

– чому "Косово – це Сербія", а "Крим – Росія", адже Крим – це Україна?

– чим відрізняються бомбардування НАТО Сербії в 1999 році від російських ракетних обстрілів міст України?

"Згадані питання та пошук відповідей на них почали змінювати ставлення пересічних сербів до Росії", – зазначає Володимир Цибульник.

Він додає, що стабільна підтримка Сербією України у міжнародних організаціях, постачання боєприпасів, прямі та загалом успішні контакти Володимира Зеленського та Александара Вучича також ведуть до зменшення градуса любові до Московії.

Експерт при цьому підкреслює, що серби не стали поки що друзями України. Але вони почали замислюватися, чи справжнім другом та союзником є Росія.

"У Москві, побачивши тенденцію до зростання антиросійських настроїв, спочатку дещо розгубилися та задумалися: а що ж нам робити? Економічні зв’язки з Сербією стрімко скорочуються, дешевого російського газу вже майже немає, військово-технічно співробітництво переорієнтовується на держави НАТО та Китай…", – пише автор колонки.

Тоді у російському МЗС та Росспівробітництві, як помітив Володимир Цибульник, згадали про "м’яку силу", а точніше, про можливості російського культурного колоніалізму, та перенесли акценти у гібридній війні проти Сербії на історію, художні виставки, балет, музику…

За словами експерта, майже в один день напередодні Різдва в мас-медіа Сербії з’явилися оголошення про низку культурних (точніше, навколокультурних) заходів – Дні Ермітажу, "чтєцький" конкурс на честь 100-річчя піонерського табору "Артек", виставка на честь Петра I, візити окремих виконавців – так званих "зірок" балету та опери Московії, фільми про російських імператорів та "героїв"...

"Але якщо людина отримає правдиву інформацію, вона неминуче скрикне: не може бути! Скільки брехні!", – обурюється російській пропаганді кандидат історичних наук. В повній версії колонки – детально про брехню, яку розповсюджує Росія у Сербії.

Всі згадані заходи розпочнуться напередодні 24 лютого, чорного дня початку російської агресії проти України.

Цибульник закликає до опору України цим заходам.

Так, за його даними, українські дипломатичні установи з допомогою української діаспори здійснюватимуть деякі контрзаходи, малими силами та майже без грошей. Надсилатимуть ноти протесту, організовуватимуть виставки, часом і концерти.

"Й тут мали б продемонструвати свій потенціал не тільки МЗС, а й інші міністерства – національної єдності, культури та стратегічних комунікацій, молоді та спорті.

Але не вказівками та планами, а організацією конкретних заходів та дієвою допомогою закордонним місіям. Тільки так, поєднавши зусилля, можна перемогти російську пропаганду. Навіть у Сербії", – резюмує експерт.

Докладніше – в колонці Володимира Цибульника Росія боїться втратити Сербію: як Кремль активізував "м'яку силу" і чим може відповісти Україна.