Чи вплине президентська кампанія в Польщі на відносини з Україною

18 травня у Польщі відбудеться перший тур президентських виборів.

Усе вказує на те, що результат виборів вирішить протистояння між двома основними кандидатами: Рафалом Тшасковським, якого підтримує політсила прем’єр-міністра Дональда Туска "Громадянська коаліція", та Каролем Навроцьким, якого називають "громадянським кандидатом", проте де-факто він був висунутий і підтриманий опозиційною партією "Право і справедливість" (ПіС).

Про те, чи стане "українська тема", а особливо складні історичні питання, важливою частиною президентської кампанії в Польщі, читайте в статті президента Фундації Стефана Баторія (Варшава) Едвіна Бендика Польща у виборчій лихоманці: чи постраждають відносини з Україною. Далі – стислий її виклад. 

Рафал Тшасковський є мером Варшави, а Кароль Навроцький очолює Інститут національної пам'яті – інституції, відповідальної за політику пам’яті в Польщі.

І саме останній нещодавно заявив в інтерв’ю, що не бачить присутності України в Євросоюзі та НАТО, назвавши причиною цього історичні розбіжності та відповідальність за трагедію на Волині.

На цю заяву оперативно відреагував прем’єр-міністр Дональд Туск – він запитав голову "ПіС" Ярослава Качинського, чи підтримує він позицію свого протеже. Також швидко відреагувало й українське Міністерство закордонних справ.

І звичайно, цей скандал не залишився поза увагою російських ЗМІ.

Однак у Кароля Навроцького немає шансів виграти президентство чи навіть отримати хороший результат, який би дозволив йому вийти до другого туру, якщо під час кампанії його ототожнюватимуть лише з його досягненнями на сьогодні.

Темою президентських виборів є не історія, а Польща та її майбутнє, в якому необхідно переконати більшість поляків.

Для багатьох із них історія важлива, а питання пам’яті про Волинську трагедію є однією з тем, які об’єднують польське суспільство поза межами політичних розколів – про це я вже писав для "ЄвроПравди". Але не це питання буде вирішальним для завоювання електорату.

На кону стоїть завоювання більш радикального електорату партії "Конфедерація" в можливому другому турі. А тому риторика кандидата від партії "Право і справедливість" включає не лише Волинь та Україну, а й закон про аборти та бачення антиабортної політики, яке є більш суворим, ніж те, що нещодавно представив Ярослав Качинський.

Безперечно, найважливішим питанням для польського суспільства сьогодні є безпека. Саме тому Рафал Тшасковський під час грудневого з’їзду в Глівіце запевняв, що не допустить війни.

Поляків хвилює не лише безпека у військовому вимірі, для них надзвичайно важливим є питання матеріального та соціального забезпечення.

Тому навіть зараз предметом публічних дискусій і політичних суперечок є такі питання, як ціни на продукти харчування і те, коли вони були вищими – за попередників з партії "Право і справедливість" чи за зараз – за прем’єрства Дональда Туска?

Отже, у каталозі найважливіших тем, які формуватимуть президентську кампанію, Україна не займатиме окремого місця.

Хіба що станеться подібний інцидент, як у серпні минулого року, коли тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба дав привід для нагнітання відносин.

Тому про те, чи з’являться у президентській кампанії українські теми, шкодячи чи зміцнюючи взаємини, і якою мірою, слід запитувати не лише в Польщі, а й в Україні.

Гарною нагодою для обговорення цих тем стане 17-й форум "Україна – Польща", організований 17 та 18 січня в Києві Міжнародним фондом "Відродження" та Фондом Стефана Баторія.

Докладніше – в матеріалі Едвіна Бендика Польща у виборчій лихоманці: чи постраждають відносини з Україною.