Чому Литва пішла на зближення з Китаєм і чи є загрози для України

Новий уряд Литви відновлює дипломатичні стосунки з Китаєм. Країна почала змінювати зовнішній курс поки що лише щодо Піднебесної. 

Щодо Росії таких змін не плануються. Ба більше, у Вільнюсі обіцяють залишитися відданим союзником Києва. 

Про те, навіщо Литва йшла на розрив стосунків із Китаєм, чому хоче їх відновити та чи загрожують ці зміни Україні, читайте в статті Уляни Кричковської та Юрія Панченка з "Європейської правди" Литва завершує конфлікт із Китаєм: як та чому Вільнюс змінює відносини з партнером РФ. Далі – стислий її виклад. 

За попереднього уряду консерваторів (правоцентристська партія "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи") Литва була в авангарді накладання санкцій на РФ.

І демонструвала лідерство й в інших напрямках. Зокрема, першою в ЄС визнала терористичною організацією Корпус вартових ісламської революції – важливу гілку влади в Ірані.

Бажання Литви демонструвати лідерство у питаннях захисту демократії й призвело до гострого дипломатичного конфлікту з Китаєм.

У травні 2021 року Литва оголосила про свій вихід з формату "17+1", що об’єднує Китай з країнами Центральної та Східної Європи. 

А влітку 2021-го у Вільнюсі відкрився Офіс представництва Тайваню – де-факто посольство цієї невизнаної країни, яку Китай вважає своєю територією. І цей крок став справжнім ляпасом Пекіну. 

Пекін відкликав свого посла з Литви, рекомендувавши Вільнюсу вчинити так само. У листопаді 2024 року Литва оголосила трьох неакредитованих співробітників китайської дипломатичної місії небажаними гостями в країні і надіслала Пекіну дипломатичну ноту.

Варто визнати, бажання литовської влади стати взірцевим борцем за демократію подобається далеко не всім у країні.

"Чому ми маємо йти на обмеження та отримувати економічні збитки, в той час коли інші європейські країни цього не роблять?" – така логіка виявилася близькою багатьом литовцям.

Про можливість перегляду відносин із Китаєм соціал-демократи, які прийшли до влади в Литві, говорили ще під час парламентської кампанії. 

І ця обіцянка припала до душі багатьом виборцям. 

Показово, що навіть попри заявлений курс на відновлення відносин з Пекіном, у новому уряді також існують різні погляди на те, як Литва має це робити.

Зокрема, в останньому чотирирічному плані уряду Литви, який вже новий парламент країни затвердив 12 грудня, Китай названо "зростаючим викликом" для зовнішньої та безпекової політики балтійської держави. 

План також обіцяє розвивати економічні та культурні зв'язки з Тайванем.

Вже у 2025 році новопризначений прем'єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас та новий глава МЗС Литви Кястутіс Будріс дещо скоординували свої заяви щодо Китаю. 

На що і було отримано позитивну відповідь з Пекіна.

Щодо РФ, то Литва за будь-яких обставин залишиться нашим союзником.

Ймовірність того, що країна поводитиметься як Угорщина Орбана чи Словаччина Фіцо, дорівнює нулю. 

Тож "розвороту Вільнюса" точно не варто очікувати. А корекції курсу? 

У неофіційних розмовах європейські та українські дипломати висловлюють побоювання, що Литва незабаром перестане бути активним "адвокатом" України та нових санкцій проти РФ. 

Такий сценарій можливий, проте далеко не обов'язковий. Зрештою, рівень підтримки України у литовському суспільстві залишається стабільно високим.

Докладніше – в матеріалі Уляни Кричковської та Юрія Панченка Литва завершує конфлікт із Китаєм: як та чому Вільнюс змінює відносини з партнером РФ.