Чому ПАРЄ може "прогнутися" під проросійську владу Грузії

Цього тижня проросійська влада Грузії готується отримати важливу перемогу.

ПАРЄ на сесії у Страсбурзі планує підтвердити повноваження тієї "версії грузинського парламенту", де немає жодного представника опозиції, та стати першим міжнародним органом, що припинив неформальну блокаду режиму Бідзіни Іванішвілі.

Що відбувається, чому в Європі є таке гаряче бажання "пробачити" грузинську владу та чому це важливо, читайте в статті редактора "Європейської правди" (зі Страсбурга) Сергія Сидоренка Режиму Іванішвілі додають легітимності: як та чому ПАРЄ допомагає проросійській владі Грузії. Далі – стислий її виклад. 

Підвалини історії, що розгортається у Страсбурзі просто зараз, були закладені задовго до скандальних грузинських виборів; тож почнемо з цього.

Рік тому, 24 січня 2024 року, через безпрецедентні порушення на парламентських виборах, ПАРЄ абсолютною більшістю голосів ухвалила рішення про політичні санкції щодо Азербайджану.

По факту можна говорити, що Азербайджан "вийшов з ПАРЄ", хоча поки що лишився у складі Ради Європи.

Але у ПАРЄ не бракує "любителів діалогу", для яких такі дії азербайджанської влади стали болючими. Бо ж, мовляв, Рада Європи вже втратила Росію; тепер поволі втрачає Азербайджан; і не дай боже, втратить ще когось.

Саме на цих почуттях європейців вирішила зіграти влада Грузії.

Про скандальні парламентські вибори у Грузії написано вже багато, як і про масові протести. Вони тривають від осені у Тбілісі та інших містах країни, але досі не привели до жодного реального результату. Наприкінці грудня влада оголосила, що призначила нового "президента" Грузії Міхеїла Кавелашвілі. 

Та проблемою офіційного Тбілісі лишається брак міжнародного визнання. Саме тому події у Страсбурзі мають таке значення.

Тбілісі прагне створити прецедент, коли хтось визнає правомочність новообраної влади. 

Асамблея, налякана азербайджанським прикладом "виходу із ПАРЄ", стала ідеальним кандидатом на цю роль. Тож Грузія подала до Страсбурга "заявку" на участь у подальшій роботі асамблеї і список депутатів. Усі – обрані за списком партії влади "Грузинська мрія".

У ПАРЄ, звісно, не могли пройти повз усі ці порушення, тому сесія відкрилася оскарженням повноважень грузинської делегації. Це – формальний крок, за яким починаються дебати та фінальне рішення, що мають ухвалити у середу, 29 січня.

Саме тут історія дійшла розвилки.

Асамблея опинилася перед вибором – або відмовити грузинам у підтвердженні повноважень і таким чином ризикнути тим, що Тбілісі повторить шлях Азербайджану. Або заплющити очі на цінності та принципи організації і ратифікувати склад грузинської делегації – з усіма наслідками, які створює прецедент визнання легітимності чинного парламенту.

На жаль, у ПАРЄ зараз готуються ухвалити рішення, що відбиває другий варіант.

Ідею "прощення" Грузії просувають турки, або угорська партія влади "Фідес". А ще президент ПАРЄ Теодорос Русопулос, який боїться, що результатом його дворічного президентства стане де-факто вихід з ПАРЄ двох держав Південного Кавказу. Або австрійський важковаговик Штефан Шеннах. 

Попри те, що зараз явну перевагу мають прибічники "м’якого підходу", поки зарано говорити, що поразка України та усіх тих, хто виступає проти проросійської влади Грузії, гарантована.

Боротьба триває, і певні успіхи вже є.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Режиму Іванішвілі додають легітимності: як та чому ПАРЄ допомагає проросійській владі Грузії.