Чому Польщі невигідно гальмувати вступ України в ЄС і як владнати суперечки

Польща зацікавлена в тому, щоб Україна стала членом сильного й ефективного Європейського Союзу.

Тридцять років тому вступ Польщі до ЄС відповідав геостратегічним та економічним інтересам Німеччини; сьогодні аналогічні міркування повинні визначати позицію Польщі щодо вступу України.

Однак на шляху до цієї стратегічної мети виникне потреба у взаємному пристосуванні, і неминучим є опір з боку секторів, які стикаються з цією необхідністю.

Про те, чи можливий компроміс у цих питаннях між Польщею та Україною і якими є польські пріоритети у процесі вступу України до ЄС, читайте в статті уповноваженого уряду Польщі на переговорах щодо членства країни в ЄС Яна Трущинського Розширення в інтересах Польщі: якою має бути політика Варшави щодо вступу України до ЄС. Далі – стислий її виклад. 

У Польщі протягом останніх двох років відбувалися протести аграріїв та блокування прикордонних переходів з Україною.

Польські сільськогосподарські виробники й автоперевізники сприймають лібералізацію країнами ЄС умов торгівлі і транспортних перевезень з Україною як надмірну, на їхню думку, загрозу їхній власній конкурентоспроможності на ринку Євросоюзу.

Ці та інші галузеві проблеми потребуватимуть творчих і прийнятних рішень, але вони не повинні блокувати чи суттєво відтерміновувати досягнення стратегічної мети – вступу України до ЄС.

З огляду на попередній досвід розширення Євросоюзу можна сказати, що переговори про вступ на кожному з їхніх етапів дотепер створили рішення, які полегшують взаємне соціально-економічне пристосування та суспільне сприйняття подальшого розширення Союзу.

Немає жодних причин, чому не можна було б досягти ідентичного результату в переговорах про членство України.

Саме тому Україна, з її все ще порівняно великим демографічним і компетентнісним потенціалом та диверсифікованою економічною структурою, має шанс повторити історії успіху Іспанії та Польщі після вступу до ЄС

Однак до того, як це станеться, на Україну – але й на нас усіх – чекає багато важкої роботи в найближчі кілька років.

Хороший темп і стійкі хороші результати українських реформ можуть призвести до завершення переговорів про вступ близько 2030 року.

Що стосується найближчої перспективи, то амбіції Польщі повинні полягати в тому, щоб досягти відкриття переговорів про вступ у кластері "Засадничі глави" (Fundamentals) під час польського головування в Раді ЄС у першій половині 2025 року.

Передбачуване, досяжне завершення переговорів у середньостроковій перспективі має вирішальне значення для збереження мотивації й енергії по обидва боки столу переговорів – однак особливо в українському політичному середовищі.

Тому Польща повинна послідовно працювати над тим, щоб ЄС-27 визначив бажаний часовий горизонт для переговорів.

Польща повинна використати свій голос у переговорній групі Україна-ЄС, щоб запобігти сценарію, за якого в першу чергу будуть прийняті до ЄС лише одна або кілька західнобалканських країн.

Звичайно, в стратегічних інтересах Польщі також є те, щоб нікому з ЄС-27 не вдалося зловживати переговорним процесом для того, щоб змусити Україну піти на поступки в суто двосторонніх питаннях, які не мають нічого спільного з вимогами ЄС щодо адаптації України.

Зважаючи на близькість сусідства та низький мовний бар’єр, Польща "приречена" надавати Україні технічну підтримку у підготовці до вступу.

Тож хоча завдань на наступні кілька років чимало, вони цілком здійсненні.

Звичайно, за умови, якщо ми забезпечимо збереження вступу України до ЄС як реального політичного пріоритету як для Києва, так і для Варшави та столиць інших країн-членів ЄС.

Докладніше – в матеріалі Яна Трущинського Розширення в інтересах Польщі: якою має бути політика Варшави щодо вступу України до ЄС.