Чого Україні очікувати від Польщі після виборів президента

Президентська кампанія у Польщі вже офіційно стартувала. І вже впливає на відносини з Україною.

А для самої Польщі вибори президента, перший тур яких запланований на 18 травня, можуть виявитися визначальними. Вони або зафіксують остаточно зміну влади у країні, або дадуть шанс опозиційній партії "Право і справедливість" ("ПіС") на реванш.

Про те, як наразі виглядають шанси у ключових кандидатів, чому використання "українського фактора" є неминучим і як новий президент може вплинути на відносини Києва та Варшави, редактор "Європейської правди" Юрій Панченко поговорив з політоглядачем видання Dziennik Gazeta Prawna Міхалом Потоцьким. 

Як завжди, відео цієї дискусії можна подивитися на YouTube-каналі "ЄвроПравди", а ключові тези розмови – в матеріалі Україна в центрі польських виборів: як новий президент змінить відносини з Києвом. Далі – скорочена версія пояснень Потоцького.

Рішення Києва скасувати мораторій на пошукові роботи та ексгумації дає реальну надію на те, що історична тема більше не буде таким потужним та скандальним фактором, що впливає на відносини України та Польщі.

Проте навіть після цього кроку Україна все одно нікуди не поділася з польської суспільної дискусії, адже тепер багато кандидатів у президенти піднімають тему зменшення підтримки для українських біженців.

Це досить гостро критикують на експертному урівні, адже працевлаштовані українці платять зі своїх податків до польського держбюджету набагато більше, аніж отримують потім у вигляді соціальної допомоги.

Все через боротьбу за голоси людей, які проголосують у першому турі за Славоміра Менцена – кандидата від ультраправої партії "Конфедерація".

Тобто якщо раніше лише "Конфедерація" піднімала антиукраїнські теми, то тепер це стало мейнстримом.

Чинного президента Польщі Анджея Дуду можна назвати дуже проукраїнським політиком.

Якщо новим президентом стане кандидат від правлячої "Громадянської коаліції" Рафал Тшасковський, то з точки зору України він не буде суттєво відрізнятися від Дуди.

А от щодо кандидата в президенти Кароля Навроцького, якого підтримує опозиційна партія "Право і справедливість", є дуже багато питань, оскільки він ніколи не займався зовнішньою політикою.

Він займався історичною політикою, а тому ми знаємо, що він думає про ОУН та УПА, але не знаємо, що він реально думає і про Україну, і взагалі про світ.

Навроцький займався історичною політикою і як директор Інституту національної пам'яті, а до того – як директор музею Другої світової війни.

Не так давно він зробив дуже гучну заяву, що без вирішення справи Волині неможливе членство України ані в ЄС, ані в НАТО. До речі, тут є ще одне велике питання: що мається на увазі під вирішенням питання Волині?

Рішення підтримати кандидатуру Кароля Навроцького – досить ризикований вибір партії "Право і справедливість".

У "ПіС" дещо недооцінили пов’язаний з Навроцьким компромат. І скоріш за все, ще чимало компромату буде знайдено.

Наразі Тшасковський залишається фаворитом, але не таким безумовним, як було на початку кампанії.

Якщо на президентських виборах переможе Тшасковський, тоді можна очікувати, що політична ситуація в Польщі стабілізується, з’явиться шанс ліквідувати двовладдя чи вирішити судові проблеми, які вже впливають на стабільність польської державності.

Якщо ж переможе Навроцький, це стане продовженням політичної кризи.

У Польщі будуть набагато більше займатися своїми суперечками, що заважатиме відносинам із цілим світом, не тільки з Україною.

Докладніше – в матеріалі Україна в центрі польських виборів: як новий президент змінить відносини з Києвом.