Як Маск атакує Європу і що може стояти за сплеском його зовнішньополітичної діяльності

Власник соцмережі Х та один із ключових союзників Дональда Трампа американський мільярдер Ілон Маск несподівано вирішив відволіктися від американської політики на користь європейської.

За пару тижнів він встиг добитися неймовірних успіхів – атакувати з особистими образами лідерів Німеччини та Великої Британії, а також підтримати ультраправі рухи у ключових країнах Європи.

Ця активність вже стала фактором, здатним вплинути на політику та передвиборчі розклади у Європі, йдеться в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Штурм Європи: як та навіщо Ілон Маск втручається у політику європейських країн. Далі – стислий її виклад. 

Ілон Маск – найбільший донор кампанії Дональда Трампа та його активний прихильник. Він номінований очільник майбутнього Міністерства з оптимізації державного апарату США (DOGE). 

Але навряд чи в обовʼязки майбутнього глави міністерства входить спілкування з іноземними лідерами.

Як телефоном, так і наживо.

Маск, як відомо, був присутній у Мар-а-Лаго під час візиту туди в грудні угорського премʼєр-міністра й давнього шанувальника Трампа Віктора Орбана.

Також відомими є дружні відносини між Ілоном Маском та італійською премʼєркою Джорджею Мелоні, які почались задовго до кампанії Трампа.

Відносини між обома навіть призвели до того, що в мережі поширилися згенеровані штучним інтелектом ролики, де "автентична, чесна і правдива" Мелоні та "дивовижна людина" Маск цілуються. 

Але такі компліменти й дружні відносини в американського мільярдера зарезервовані лише для тих, кого він вважає своїми друзями.

Коли в Румунії Конституційний суд анулює результати першого туру президентських виборів через докази іноземного втручання, для Ілона Маска його судді – "диктатори".

Якщо італійські суди блокують ініціативу Мелоні утримувати частину мігрантів в Албанії – для Маска їхні судді "повинні піти".

Та найбільше дісталося спершу Німеччині, а потім – Великій Британії, керівництво яких Маск критикує огульно й відверто. А головне – постійно.

А ось хто опинився у фаворі Ілона Маска в Німеччині – то це ультраправа "Альтернатива для Німеччини", яка, на його думку, тільки й здатна "врятувати" країну.

Є у Маска і британський аналог "Альтернативи для Німеччини" – ультраправа Reform UK на чолі з багаторічним євроскептиком Найджелом Фараджем, яка на дострокових виборах 2024 року вперше завела кількох депутатів у Палату громад. 

Фарадж уже зустрічався з Маском і навіть обговорював можливість фінансових пожертв на користь Reform UK (що британське законодавство наразі прямо не забороняє, якщо це робиться через компанію в Британії).

Щоправда, буквально напередодні шляхи обох розійшлися: мільярдер сказав, що Reform UK потребує нового лідера, а Фарадж не має "того, що потрібно" для цього.

Що саме мотивує Ілона Маска активно висловлюватися щодо питань зовнішньої політики. 

Одна з версій – бізнес-інтереси: мовляв, Маску було б легше вести бізнес-діяльність у країнах, де він має дружні відносини з політичною елітою – надто якщо вона поділяє його погляди на "лівацтво", міграцію і таке інше. 

Або ж Маск, можливо, просто промацує ґрунт для майбутнього президента США, спалюючи мости з тими, хто його раніше критикував – і налагоджуючи співпрацю з тими, кого Трампу хотілось би бачити при владі.

Хай там як, не можна не погодитися з колишнім представником американської розвідки, який так охарактеризував сплеск зовнішньополітичної активності Ілона Маска:

"За будь-яких інших нормальних обставин таке було б неприпустимо, але зараз ми живемо за іншими правилами, коли йдеться про Трампа".

Докладніше – в матеріалі Олега Павлюка Штурм Європи: як та навіщо Ілон Маск втручається у політику європейських країн.