Які висновки має зробити ЄС на тлі агресії РФ проти України

Ігнорування уроків минулих воєн – гарантований шлях до майбутніх конфліктів.

Хоча ще рано підбивати всі підсумки нинішньої війни в Україні, деякі висновки вже очевидні. Їх ігнорування зробить Європу вразливою на довгі роки.

Про висновки з війни в Україні і те, як посилити безпеку у Європі, читайте в статті міністра закордонних справ та європейської інтеграції Молдови (2021-2024 рр.) Ніку Попеску Три уроки війни з Росією: чому Європі потрібен власний Акт про оборонне виробництво. Далі – стислий її виклад.

Перший і найважливіший урок полягає в тому, що європейські країни повинні набагато швидше реагувати на нові військові кризи.

Війна в Україні підкреслила нагальну потребу в тому, щоб Європейський Союз, його держави-члени та такі інституції, як Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку і Банк розвитку Ради Європи, створили механізми для прискорення фінансування інфраструктурних та, за необхідності, оборонних проєктів.

Наприклад, коли Росія бомбить електроінфраструктуру України або коли більшість української торгівлі перенаправляється з морських шляхів на сухопутні маршрути, ЄС та інші міжнародні партнери повинні мати можливість швидко реагувати, будуючи транскордонні електролінії та зміцнюючи іншу критично важливу інфраструктуру – мости, пункти пропуску через кордон у Центральній Європі тощо.

Також необхідно пришвидшити будівництво сумісних із європейськими стандартами залізничних колій у країнах Балтії, де досі використовується радянська ширина колії.

ЄС міг би взяти приклад з інших країн, які стикалися з подібними викликами.

У 1950 році Сполучені Штати ухвалили Акт про оборонне виробництво, який з того часу використовується для прискорення витрат як на військові, так і на невійськові потреби.

Щоб подолати хронічну повільність і громіздку бюрократію, ЄС потрібен власний Акт про оборонне виробництво. Це дозволить блоку швидше реагувати на загрози з боку ворожих сил і краще підготуватися до криз безпеки.

Другий урок війни в Україні полягає в тому, що переозброєння, будівництво інфраструктури та стримування ворожих сил вимагають значних інвестицій.

Щоб задовольнити ці потреби, ЄС повинен значно спростити процес перерозподілу наявних ресурсів, таких як фонди згуртованості для підтримки бідніших держав-членів, програма відновлення Next Generation EU та кредити ЄІБ.

Але перенаправлення наявних фондів недостатньо. Для перемоги у війнах потрібні сталі довгострокові фінансові зобов’язання.

Європейські країни повинні усвідомити, що вони більше не живуть у мирні часи.

А разом із тим – забезпечити необхідні кошти для свого захисту.

Війна в Україні вже призвела до структурних реформ і збільшення оборонних витрат як на національному рівні, так і на рівні ЄС. Прискорення реалізації цих заходів буде критично важливим для зміцнення здатності Європи реагувати на нові загрози.

Хоча швидкість є ключовою, Європа повинна зіткнутися з жорстокою реальністю: її проблеми безпеки, ймовірно, збережуться на довгі роки.

Навіть якщо найближчим часом буде досягнуто перемир’я в Україні – а це дуже сумнівно, – ризик нового нападу Росії залишатиметься вкрай високим.

Зважаючи на цю реальність, європейські лідери зобов’язані не допустити, щоб Росія ще більше наблизилася до кордонів ЄС і НАТО. Для цього вони мають гарантувати, що Україна здатна протистояти російській агресії протягом десятиліть, якщо це буде необхідно.

Останній очевидний урок війни в Україні – не новий: найкращий спосіб відновити мир – це допомагати союзникам його захищати.

США допомогли своїм європейським союзникам виграти дві світові війни не тому, що стикалися з негайною загрозою з боку Європи, а тому, що розуміли: якщо дозволити союзникам зазнати поразки, небезпека зрештою постане на їхньому власному порозі.

Сьогодні небезпека стоїть на порозі Європи, і настав час ЄС діяти.

Докладніше – в матеріалі Ніку Попеску Три уроки війни з Росією: чому Європі потрібен власний Акт про оборонне виробництво.