Що має зробити Україна для рекордно швидких переговорів про вступ до ЄС

Не лише розпочати практичні переговори про вступ до ЄС, а й відкрити до кінця 2025 року усі без винятку кластери. Про такі плани оголосила на конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного" профільна віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, виклавши також план досягнення такого рекорду.

Утім, у Брюсселі нагадали, що для такого швидкого процесу вступу до Євросоюзу Україна має виконати також певні умови. У тому числі – політично чутливі. Наприклад, пом’якшення обмежень у рамках воєнного стану.

Та, можливо, найкращою новиною, яку принесла конференція, стали заяви керівництва ВР про їхню готовність до виконання вимог Євросоюзу.

Про обговорення, що відбувалися на конференції у п’ятницю та навколо неї, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Пом’якшити воєнний стан, змінитися до 2027 року: що вимагає ЄС від України на шляху до членства. Далі – стислий її виклад. 

Велику конференцію з питань вступу України до ЄС планували провести у Києві ще наприкінці минулого року, але відклали на 2025 – імовірно, сподіваючись, що з боку ЄС буде більше ясності з відкриттям переговорних глав, а з боку України вдасться "підтягнути хвости" у виконанні найбільш наболілих зобов’язань.

Із другим склалося не дуже. Наприклад, парламент у січні знову не знайшов голосів за жоден із законопроєктів щодо скасування чи зміни так званих "правок Лозового". Ці вимоги підтримують західні партнери, частина українських активістів, а також віднедавна уряд і керівництво більшості. Але проти виступає бізнес-спільнота. Як наслідок, голосів у Раді поки що немає за жоден зі шляхів виходу з глухого кута.

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, не приховуючи розчарування діалогом з парламентом з цього питання, визнає, що з європейськими партнерами діалог налагодити буває простіше, ніж з українськими депутатами. 

І дійсно, анонсовані віцепрем’єркою плани, чи то попередні домовленості з країнами ЄС, містять більше конкретики.

Україна вже узгодила попередній план щодо вступних переговорів.

Швидкість цього процесу є рекордною для Євросоюзу.

Досі жодна інша держава-кандидат не відкривала за один рік усі кластери на переговорах про вступ до ЄС.

А чи готовий сам ЄС на таку швидкість, чи це лише українське бажання?

У п’ятницю з’явилися додаткові підстави для оптимізму.

На конференцію включився по відеозв’язку гендиректор профільного директорату Герт Ян Копман. Цей посадовець має репутацію скептично налаштованого щодо українських "прискорень", але й він – з власної ініціативи – заявив про реальність відкриття всіх кластерів до кінця року.

Чіткі заяви від євробюрократа свідчать, що на рівні ЄС є політична згода про таку безпрецедентну швидкість відкриття переговорів.

Копман у своїй промові також доволі прямо попередив українську владу про необхідність рухатися вперед у виконанні плану дій щодо національних меншин, щоб не мати проблем з Угорщиною. 

Втім, зводити все лише до угорської проблематики буде так само помилково.

Насправді виступ європейського гендиректора містив не лише позитив. Понад те, більша частина його промови була сформульована так, щоби стати певним "сигналом тривоги" для влади.

Герт Ян Копман виділив "три питання, на які ми (у ЄС) звертаємо увагу" під час оцінки сталості демократії у країні кандидаті.

Серед них – готовність країни до повоєнних виборів, а аткож права опозиції в Україні.

Та головною проблемою, про яку згадувало найбільше європейських і українських посадовців, є інституційна готовність державних органів України до ведення переговорів.

У цьому контексті від ЄС дійсно звучать наполегливі рекомендації про зміну регулювання воєнного часу.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Пом’якшити воєнний стан, змінитися до 2027 року: що вимагає ЄС від України на шляху до членства.