В Естонії поки не бачать прямої військової загрози з боку Росії
За оцінками розвідки Естонії, на даний час Російська Федерація не становить прямої військової загрози для Естонії, але це може змінитись, якщо Кремль відчуватиме себе переможцем за підсумками завершення поточного етапу російсько-української війни.
Як повідомляє ERR, пише "Європейська правда", про це йдеться у річній доповіді Служби зовнішньої розвідки (VLA), яку опублікували 12 лютого.
За оцінками розвідки, на цей час Росія не становить військової загрози для Естонії, але у перспективі ситуація може швидко змінитися.
"Загроза прямої військової атаки проти Естонії у 2025 році малоймовірна, проте політика Росії стосовно нас залишається ворожою і конфронтація із країнами Заходу продовжується. Попри велетенські втрати, збройні сили РФ продовжують збільшуватися, вони виносять уроки з війни, серед іншого, інтенсивно розвиваються безпілотні технології", – зазначив у вступній частині доповіді гендиректор служби Каупо Росін.
VLA відзначає, що Росія продовжує працювати над відновленням "масової" армії, щоб продовжувати війну проти України і готуватись до можливого конфлікту з НАТО, а темпи створення такої армії будуть залежати від ходу і результатів поточної фази війни. Зокрема, Росія, скоріш за все, продовжить формувати додаткові дивізії і служби підтримки у Ленінградському і Московському військовому округах, поруч з Естонією.
"Якщо війна в Україні закінчиться на сприятливих для Росії умовах чи бойові дії "заморозять", чисельність російських військ під кордонами Естонії майже точно буде більшою, аніж до 24 лютого 2022 року", – зазначають у документі.
За даними розвідки, чисельність російської армії вже повернулась до показників, як до повномасштабного вторгнення в Україну (600-700 тисяч), а у Кремлі озвучили намір до 2026 року наростити її чисельність до 1,5 мільйона.
"Мобілізація додаткових ресурсів у наступні два роки навряд чи буде можлива через нестачу політичної волі. Наскільки буде можливим формування та утримання нових сил у перспективі 3-5 років – це окреме питання. Ми не знаємо цього, оскільки значною мірою це залежатиме від тривалості російсько-української війни, її подальших подій, стану російської економіки та рішучості країн Заходу у питанні санкцій", – зазначають у доповіді.
"Якщо Росія продовжить успішно формувати нові підрозділи, як запланувала у рамках військової реформи, Естонія і НАТО зіткнуться з російською присутністю, що буде становити довгострокову військову загрозу у наступні роки", – підсумовує розвідка.
За оцінками VLA, Росія продовжує вважати найбільш дражливими потенційними загрозами для себе закриття для судноплавства Фінської затоки і блокування доступу до свого ексклава у Калінінграді, як і загалом перешкоди для проходження її суден через Балтійське море.
Що стосується інструментів політичного впливу, який може застосовувати Росія, у розвідці вважають, що він не зазнав особливих змін, порівняно з попередніми роками – очікуються подальші спроби впливати на внутрішню ситуацію в Естонії через російськомовну меншину і церкву Московського патріархату та посилювати розкол у суспільстві.
"До арсеналу методів, які Росія може застосувати проти держав Балтії, входить постійне використання міграції як зброї, а також операції залякування і саботаж. Водночас у Росії вже немає ніяких ефективних способів тиснути на Естонію через економічні відносини", – зазначають у доповіді.
Також у доповіді зазначають, що Китай допомагає Росії обходити санкції та постачає компоненти для дронів.