Трамп почав мирні переговори, холодний душ від Пентагону, Україна "будуватиме НАТО": новини дня

Сьогодні був дууууже насичений новинами день. Трамп провів телефонні переговори з Путіним і Зеленським, американський міністр у Києві передав президенту України проєкт угоди про корисні копалини.

Сьогодні вперше засідання у форматі "Рамштайн" відбулося під головуванням Великої Британії, яка оголосила про черговий пакет військової допомоги Україні. Також стало відомо, що Норвегія приєдналась до "коаліції дронів". 

Новий очільник Пентагону заявив про нереалістичність членства України в НАТО і відновлення кордонів 1991 року. На "Рамштайні" він повідомив, що Сполученим Штатам не до Європи і закликав взяти на себе більшу частку в питанні допомоги Україні.

Більше важливого і цікавого за середу, 12 лютого, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Контакти Трампа з Путіним і Зеленським

Президент США Дональд Трамп сьогодні провів телефонну розмову з господарем Кремля Владіміром Путіним, а потім – з президентом України Володимиром Зеленським. 

Американський лідер заявив, що під час "тривалої і дуже продуктивної телефонної розмови" з Путіним обговорив "Україну, Близький Схід, енергетику, штучний інтелект, силу долара та багато інших тем".

Трамп також анонсував, що доручив держсекретареві Марку Рубіо, директору ЦРУ Джону Реткліффу, раднику з національної безпеки Майклу Волцу і спеціальному посланнику Стіву Віткоффа "очолити переговори, які, я впевнений, будуть успішними".

Речник господаря Кремля Дмитрій Пєсков повідомив, що розмова з Трампом тривала "майже півтори години".

Також, за словами речника, Путін запросив президента США відвідати Москву.

Речник Зеленського Сергій Никифоров повідомив, що розмова Трампа із президентом України тривала близько години.

За словами українського президента, його "тривала розмова" з американським колегою стосувалась можливості досягти миру, готовності працювати разом на рівні команд та "наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва".

Президент Сполучених Штатів у своїй соціальній мережі Truth Social заявив, що його розмова із Зеленським "пройшла дуже добре".

"Ми обговорили різні теми, пов'язані з війною, але головним чином – зустріч, яка відбудеться в п'ятницю в Мюнхені, де делегацію очолять віцепрезидент Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо. Я сподіваюся, що результати цієї зустрічі будуть позитивними", – написав президент США.

Глава Пентагону Піт Гегсет заявив, що зниження цін на енергоносії в поєднанні з ефективнішим застосуванням енергетичних санкцій допоможе посадити Росію за стіл переговорів для врегулювання війни в Україні. 

Франція, Німеччина та Іспанія наполягають на участі Європи в "угоді" про мир в Україні.

"Важливий сигнал керівництву РФ"

Сьогодні новопризначений міністр фінансів США Скотт Бессен прибув до України і провів переговори з Володимиром Зеленським про використання українських копалин.

Бессент став першим високопосадовцем адміністрації Дональда Трампа, який приїхав до України.

Президент Володимир Зеленський заявив, що США передали Києву перший проєкт "угоди про партнерство", яка передбачає інвестиції в корисні копалини України в обмін на подальшу допомогу.

"Цей документ ми отримали сьогодні, ми... зробимо все, щоб наші команди могли дійсно дуже швидко домовитися і підписати цей документ", – додав він.

За словами Зеленського, важливо вивчати всі деталі цього документу до чи на Мюнхенській конференції, щоб була можливість зафіксувати домовленості на відповідних рівнях.

Своєю чергою глава американського Мінфіну сказав журналістам, що документ є частиною подальших гарантій українцям від США і є "важливим сигналом російському керівництву, що ми стоїмо разом" у економічний співпраці з Україною.

Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав п’ять причин, чому вважає проєкт угоди про партнерство між Україною і США важливим для обох країн.

До речі, в Естонії також хочуть запропонувати Трампу свої рідкісноземельні метали.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна переконаний, що це "сміливе геополітичне рішення", яке "поставить нас у дуже сильну позицію у відносинах з адміністрацією Трампа".

Перший "Рамштайн" за лідерства Британії

Сьогодні відбулося перше засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі. Засідання провели у Брюсселі. Але це не вперше. До цього засідання також проводили у бельгійській столиці, або на американській базі "Рамштайн" у Німеччині. 

Вперше на засіданні такого формату взяв участь і новий міністр оборони США Піт Гегсет. З ним вперше зустрівся і очільник українського оборонного відомства Рустем Умєров.

Умєров зазначив, що на порядку денному було три основних питання: стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році; прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів; інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами.

Міністр оборони Британії Джон Гілі заявив, що цього року його країна виділить Україні на військову допомогу 4,5 млрд фунтів стерлінгів.

Гілі заявив Контактній групі з питань оборони України, що 2025 рік є "критичним роком" для війни в Україні.

Крім того, у британському уряді оголосили про виділення пакета військової допомоги Україні на суму близько 186 мільйонів доларів.

А ще очільник оборонного відомства Великої Британії заявив, що отримав від нового глави Пентагону Піта Гегсета запевнення у прихильності та участі США у форматі "Рамштайн".

Тим часом Норвегія приєдналась до "коаліції дронів".

"Коаліція дронів", яка надає підтримку Україні безпілотниками, була утворена у 2023 році. Її очолюють Латвія та Велика Британія.

США не до Європи

На засіданні у форматі "Рамштайн" глава Пентагону Піт Гегсет заявив, що "суворі стратегічні реалії" не дозволяють США зосереджуватися в першу чергу на безпеці в Європі".

"Ми маємо зосередитись і ми зосереджені на безпеці наших власних кордонів. Ми також стикаємося з рівним конкурентом в обличчі комуністичного Китаю, який має намір і можливості погрожувати нашій Батьківщині та основним національним інтересам в Тихоокеанському регіоні", – сказав Гегсет.

За його словами, у майбутньому Європа має взяти на себе забезпечення України більшою частиною летальної і нелетальної допомоги.

Як вказав Гегсет, "захист європейської безпеки має бути ключовим для європейських членів НАТО".

А ще він сказав, що європейські країни мають брати приклад з Польщі у витратах на оборону.

Кандидат на посаду наступного канцлера Німеччини Фрідріх Мерц наполягає, що ЄС не може дозволити собі бути слабким у відносинах з Вашингтоном.

"ЄС не повинен підходити до Вашингтона як карлик, бо тоді з ним і поводитимуться як з карликом", – сказав він, закликаючи європейських лідерів зміцнити м'язи.

До речі, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розповів про "відверту, чесну і дружню розмову" з новим главою Пентагону Пітом Гегсетом.

А ще сьогодні відбулася зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО. На пресконференції напередодні цього засідання генсек Альянсу Марк Рютте відзвітував, що минулого року Канада та європейські країни-члени НАТО збільшили свої оборонні інвестиції на майже 20% у порівнянні з 2023 роком.

Він наголосив, що попри значний прогрес потрібно зробити "набагато більше для того, щоб у нас було те, що нам потрібно для стримування і оборони".

Рютте попередив, що за кілька років Росія може становити більшу загрозу.

Тож, за його словами, НАТО має бути готовим до цього і сфокусуватись на трьох речах – підтримці України, збільшенні оборонних витрат і розвитку своєї оборонної промисловості.

"В іншому випадку у нас будуть гроші, але ми не зможемо захистити себе. Нам потрібно це зробити. Плюс потрібно переконатись у тому, що Україна візьме гору (у війні. – Ред.)", – сказав Рютте.

Докладніше про те, яку частку ВВП наразі витрачають на оборону члени НАТО читайте в свіжій статті "Європейської правди". 

Нагадаємо також, що у п’ятницю стартує Мюнхенська безпекова конференція.

Холодний душ від Пентагону

У своїй промові на засіданні формату "Рамштайн" новий міністр оборони США Піт Гегсет оголосив, що повернення кордонів України до тих, які існували до 2014 року, не є реалістичною метою, та заявив, що США не вважають членство України в НАТО реалістичним підсумком мирного врегулювання війни.

Натомість, додав він, будь-які гарантії безпеки мають бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами. 

"Якщо ці війська будуть розгорнуті як миротворці в Україні в будь-який момент, вони повинні бути розгорнуті як частина місії поза межами НАТО і не підпадати під дію статті 5. Також має бути забезпечений надійний міжнародний нагляд за лінією зіткнення", – сказав Гегсет.

Він сказав, що тривалий мир в Україні повинен бути укладений на основі міцних гарантій безпеки, які б гарантували, що війна не почнеться знову. "Це не має бути Мінськ 3.0", – сказав Гегсет.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна будуватиме НАТО на своїй території, якщо її не приймуть до Альянсу.

Міністр оборони Рустем Умєров у відповідь на заяву міністра оборони США Піта Гегсета про нереалістичність членства України в НАТО продовжує наполягати, що Україна не змінює позицію щодо членства в Північноатлантичному альянсі.

Міністр оборони Британії Джон Гілі продовжує наполягати, що Україна повинна стати членом НАТО, але цей процес потребуватиме певного часу.

Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що позиція його країни щодо членства України в НАТО – відмінна від тієї, яку озвучив новий глава Пентагону Піт Гегсет у Брюсселі.

"Ми вирішили запропонувати Україні членство в НАТО, але також ясно, що для цього ми всі повинні дійти згоди. Тож у цьому сенсі можна сказати, що зараз триває дискусія про те, яке майбутнє чекає на Україну", – зазначив він.

"Митна війна"

В Італії "особливо стурбовані тим, що може розпочатися нова торгова війна", заявив міністр промисловості країни Адольфо Урсо реагуючи на запроваджені Дональдом Трампом мита на імпорт сталі й алюмінію до США. 

Партнерка юрфірми "Ілляшев та Партнери" Олена Омельченко вважає, що світ за крок до великої "митної війни". 

Про те, які країни постраждають від рішень Трампа і до чого ці рішення можуть призвести, читайте в колонці Омельченко За крок до великої "митної війни": як Дональд Трамп почав руйнувати світову економіку.

У Грузії радіють митам

А от антизахідна грузинська влада бачить плюс в митах нового американського президента. Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе висловив сподівання, що через нові американські тарифи та інші проблеми Євросоюзу буде "не до Грузії". 

А поки Грузія намагається відсторонитися від ЄС, парламент Вірменії навпаки – у першому читанні схвалив законопроєкт про вступ у Євросоюз.

В Кремлі відреагували на рішення Вірменії щодо руху в Євросоюз.

Решта новин

У Конгрес внесли проєкт про перейменування Гренландії на "Червоно-Біло-Синьоландію", а Сенат проголосував за призначення скандальної Габбард главою розвідки США.

Парламент Греції з четвертої спроби обрав нового президента країни, а у Румунії офіційно вступив на посаду тимчасовий президент.

У Швеції понизили рівень терористичної загрози, який був максимальним.

Шольц на пів року продовжив контроль на кордонах Німеччини напередодні виборів.

В Австрії зазнали краху переговори про уряд на чолі з ультраправими.

У Німеччині суд уперше дозволив екстрадицію українця, який відмовився від служби.

У Придністров’ї відпустили ще одного політв’язня у рамках "газового компромісу" з Кишиневом. Тим часом прем’єр Молдови наполягає на прийнятті гранту ЄС для газопостачання в Придністров'ї.