ЄС хоче теж говорити з Путіним, теракт у Мюнхені, ударні дрони з ШІ: новини дня

Ще один дуже насичений новинами день. У Кремлі вже готують зустріч з Трампом. Зеленський наголосив, що Україна не прийме домовленості, досягнуті без участі Києва. ЄС вимагає участі у переговорах і, за словами генсека НАТО, "інтенсивно консультується" зі США стосовно війни в Україні.

Шеф Пентагону закликав членів Альянсу збільшити витрати на оборону і зазначив, що Трамп нікому не дозволить "перетворити дядька Сема на дядька Лоха". 

Ексрадник Трампа заявив, що американський президент "фактично здався Путіну", а французький євродепутат порівняв розмову Дональда Трампа і Владіміра Путіна з Мюнхенською змовою 1938 року.

Американський президент заспокоює, що планує продовжувати підтримку України "так довго, як доведеться". 

Сенат США призначив антивакцинатора Кеннеді-молодшого міністром охорони здоровʼя, а парламент Франції остаточно заборонив одноразові електронні сигарети.

Більше важливого і цікавого за четвер, 13 лютого, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Трамп запустив переговорний процес

12 лютого президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з господарем Кремля Владіміром Путіним. 

Цьому передував візит спецпредставник Трампа з Близького Сходу Стівена Віткоффа до Москви і обмін ув’язненими: американського шкільного вчителя Марка Фогеля обміняли на підприємця та кіберзлочинця Александра Винника. 

До речі, Віткофф також увійде до команди переговорників з Росією. Цікаво, що американський президент не згадав ані за підсумками розмови з Путіним, ані за підсумками переговорів із Зеленським, не згадав про спецпредставника з питань України та Росії генерала Кіта Келлога. 

Разом з тим Келлог повідомив, що вирушив до Європи.

Державний департамент США анонсував, що Келлог відвідає Німеччину, Бельгію та Україну з 13 по 22 лютого.

Пост Трампа про розмову з Путіним містить абсолютно ті самі уявлення про війну в Україні, які він транслював і раніше (світоглядно новою деталлю для нього став лише дивний пасаж про боротьбу американців і росіян пліч-о-пліч у Другій світовій війні).

Ба більше, його пост містить натяк на те, що США готові повернутися до нормальних відносин з Росією. "Ми домовилися працювати разом, дуже тісно, включаючи візит один до одного (including visiting each other’s Nations)", – написав президент США.

Але для початку Дональд Трамп розраховує зустрітися із Путіним у Саудівській Аравії, яка не є підписантом Римського статуту Міжнародного кримінального суду і не зобов’язана його затримувати.

У Кремлі кажуть, що вже почали підготовку до їхньої зустрічі. 

Після розмови з Путіним президент США вже поговорив з Володимиром Зеленським. Причому розмова з російським лідером, схоже, була значно тривалішою, а відгук Трампа про неї став виключно позитивним. 

Наскільки детально Трамп описав свою розмову з Путіним, настільки ж скупо він розповів про дзвінок із українським президентом – так само, до речі, як і сам Зеленський.

Фактично американський президент поставив Зеленського перед фактом, що переговорний процес уже розпочався. І Україна увійшла в нього точно не "з позиції сили". 

Вчора ввечері на пресконференції в Овальному кабінеті Дональд Трамп відмовився називати Україну рівноправним учасником переговорів про мир.

Однак сьогодні Володимир Зеленський підкреслив, що якщо США та Росія вестимуть переговори про врегулювання війни без участі України, то Київ їх не прийме.

Згодом речник кремлівського диктатора Дмитрій Пєсков заявив, що "головним нашим візаві в цьому процесі є Вашингтон", але "Україна братиме участь у переговорах".

Український президент визнав, що йому не дуже приємно від того, що Дональд Трамп спочатку поговорив з володарем Кремля, а потім з ним. Але він, судячи з усього, не вважає, що для американського президента було пріоритетом поговорити спочатку саме з Путіним.  

З повідомлення Трампа про розмову з українським колегою, однак, випливає, що більшої конкретики можна очікувати вже у пʼятницю, 14 лютого, коли президент України зустрінеться з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марком Рубіо у межах Мюнхенської безпекової конференції.

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський очікує, що на Мюнхенській конференції "творитиметься історія".

Слід також зауважити, що якихось вимог до Росії американський президент і його команда не оголошували.

Вимоги до України 

У той час коли Дональд Трамп "обмінюється люб'язностями" з володарем Росії представники його команди перебувають у Європі. 

Вчора новий міністр оборони США Піт Гегсет, який брав участь в засіданні у форматі "Рамштайн" і інших зустрічах НАТО, окреслив "червоні лінії" для України: повернення до кордонів до 2014 року і членство в НАТО – нереалістична мета України. 

Щодо кордонів України Піт Гегсет підкреслив, що прийняти реальність не означає піти на поступки.

Згодом, на пресконференції у Овальному кабінеті, Дональд Трамп назвав малоймовірним те, що Україна повернеться до кордонів, які були до 2014 року. 

При цьому, глава Пентагону не виключив майбутнього членства України в Альянсі в принципі. 

У Швеції вважають, що Україна все ще може вступити в НАТО у майбутньому.

"Я не передбачаю, що членство в НАТО як таке знято з порядку денного для України", – каже міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

Премʼєр Британії після заяв зі США продовжує підтримувати членство України в НАТО. Більш того, навіть лідер правопопулістів Британії несподівано підтримав вступ України в НАТО.

Також у Брюсселі Піт Гегсет заявляв, що будь-які гарантії безпеки мають бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами. 

"Якщо ці війська будуть розгорнуті як миротворці в Україні в будь-який момент, вони повинні бути розгорнуті як частина місії поза межами НАТО і не підпадати під дію статті 5. Також має бути забезпечений надійний міжнародний нагляд за лінією зіткнення", – сказав Гегсет.

Він також сказав, що "американські війська не будуть розгорнуті в Україні" як частина будь-якої гарантії безпеки.

Вимоги до Європи

Глава Пентагону Піт Гесет вкотре закликав європейських і канадських партнерів збільшити оборонні витрати.

У своїй заяві він сказав, що потрібно "зробити НАТО знову великим". Потім він згадав про президента Ейзенхауера, який, за його словами, був одним з найпалкіших прихильників НАТО. 

"Що ж, як і президент Ейзенхауер, ця адміністрація вірить в альянси, глибоко вірить в альянси, але будьте певні: президент Трамп нікому не дозволить перетворити дядька Сема на дядька Лоха", – заявив міністр оборони США.

До речі, У НАТО домовились про дві нові ініціативи для захисту повітряного простору.

Піт Гесет зазначив, що у майбутньому Європа має взяти на себе забезпечення України більшою частиною летальної і нелетальної допомоги.

За підрахунками Bloomberg Economics захист України та розширення власних збройних сил може коштувати найбільшим державам Європи додаткових 3,1 трильйона доларів протягом наступних 10 років.

Наприклад, миротворчі сили чисельністю 40 тисяч осіб коштуватимуть близько 30 мільярдів доларів за той самий час, хоча Володимир Зеленський стверджує, що знадобиться набагато більше військ – близько 100 тисяч миротворців. 

Дональд Трамп наполягає, що Євросоюз повинен взяти на себе основний тягар за будь-яке мирне врегулювання в Україні і після нього, зокрема, щоб займатися відбудовою.

До речі, український президент вважає, що саме через відчутний вклад у допомогу Україні, ЄС має бути за столом переговорів про мир.

"На сьогодні 80% ціни війни – це Україна і Європа, і 20% – це сьогодні внесок Сполучених Штатів Америки. Він дуже важливий, але ми не можемо сказати, що Європа не підтримує, Європа дуже сильно підтримує…", – пояснив Зеленський.

Під час вчорашньої пресконференції у Овальному кабінеті Трамп повідомив, що планує продовжувати підтримку України "так довго, як доведеться".

Шеф Пентагону допустив, що допомога Києву може стати предметом "мирних переговорів": "Такі речі, як майбутнє фінансування, менше або більше, також можуть бути предметом обговорення на переговорах".

У Литві заявили, що США не відвертаються від союзників, але вимагають більшої активності від Європи.

Докладніше про те, як Трамп запустив маховик переговорів про мир і що вимагає від України читайте в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка. 

Трамп "фактично здався Путіну"?

Дії і заяви президента США, а також його команди, обурили частину американців. 

Ексрадник Дональда Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон вважає, що заяви республіканця щодо потенційних втрат Україною територій ще до початку переговорів з РФ означає, що Трамп "фактично здався Путіну". 

Болтон заявив, що дозволяти Росії "зазіхати на суверенітет України, вербувати ворогів на кшталт Північної Кореї для допомоги у своїй боротьбі, а потім продавати українців, погоджуючись на втрату їхньої території та гарантій безпеки чи членства в НАТО" – неприпустимо. 

"Зробивши ці та інші поступки ще до початку переговорів, Трамп фактично здався Путіну в питанні України", – вважає він.

Колишній радник вважає, що шкода інтересам безпеки США "вийде далеко за межі Центральної Європи, як це чітко бачать наші супротивники на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні".

"Лідери США зобов'язані однозначно підтримувати Україну і всіх союзників по НАТО, які підтримують Київ. Не в наших національних інтересах дозволити неспровокованій агресії Кремля проти України перемогти. Адміністрації Трампа має бути соромно", – підсумував він.

Реакція Європи

Глава Пентагону назвав Трампа "найкращим переговірником на планеті" і вважає, що переговори Трампа з Путіним – це не зрада України.

Початок переговорного процесу, який запустив американський президент, сколихнули Європу. Там наполягають, що і Європа і Україна мають брати участь у цьому.  

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас попередила, що будь-яка мирна угода, укладена за спиною України і ЄС, провалиться.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що перемовини про припинення російсько-української війни обов’язково мають йти за участі самої України і ЄС, а потенційна домовленість про "мир" не може зводитися до припинення вогню.

Прем’єр-міністр Польщі, яка наразі головує в ЄС, Дональд Туск після серії телефонних розмов з європейськими лідерами у четвер заявив, що Україна, Європа і США повинні бути об’єднаними і разом брати участь у мирних переговорах.

За словами німецького канцлера Олафа Шольца, потрібно забезпечити, щоб не було нав'язаного миру в Україні.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Європа також має брати участь у переговорних процесах.

Пісторіус також наголосив, що "було б краще, якби США не йшли на поступки Росії ще до початку переговорів", вказуючи на питання членства України в НАТО або будь-яких територіальних поступок.

Очільниця Міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок також заявила, що Україна і Європа повинні бути залучені до мирних переговорів.

На думку співголови Соціал-демократичної партії Німеччини Ларса Клінгбайля, те, що, схоже, задумав Трамп, буде гнилою угодою. 

За його словами, якщо виключити Європу і Україну з переговорного процесу, проблеми будуть лише перенесені в майбутнє, а також погіршать ситуацію з безпекою для Німеччини та Європи.

Міністр закордонних справ Франції Жанн-Ноель Барро нагадав про провал Мінських угод і закликали робити більше заради миру.

Він нагадав, що 10 років тому було підписано Мінську угоду-2, "яка встановила режим припинення вогню в Україні". 

"Багаторазово порушений, він не втримав Росію від вторгнення в країну 2022 року. Якщо ми хочемо стійко відбити загрозу і забезпечити мир, нам доведеться робити більше і краще", – заявив він.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив про необхідність глибокого залучення України у всі процеси.

Згодом він повідомив, що Європа "інтенсивно консультується" зі США стосовно війни в Україні.

Міністр Польщі у справах Європейського Союзу Адам Шлапка заявив, що телефонна розмова президента США Дональда Трампа з російським правителем Владіміром Путіним – це "сигнал, який може викликати занепокоєння".

"Нам дійсно потрібно дуже відповідально підійти до того, як буде виглядати майбутнє. І нам дійсно потрібно інвестувати в нашу безпеку. І нам дійсно потрібно інвестувати в європейську єдність. Тому що найбільша загроза для безпеки Польщі, окремих європейських країн загалом – це повернення до "концерту сильних", – сказав він.

Шлапка додав, що остання розмова Трампа з Путіним "тому й тривожна, що вона нагадує такий концерт сильних держав XIX століття: "ми тут зустрінемося, ми тут поладнаємо".

Французький депутат Європарламенту від Прогресивного альянсу соціалістів і демократів Рафаель Глюксманн порівняв розмову Дональда Трампа і Владіміра Путіна з Мюнхенською змовою 1938 року.

"Перш за все, не думайте, що перемир'я, засноване на розподілі України, означатиме кінець війни. Воно лише запустить її другу фазу, яка полягатиме в поширенні на територію Європейського Союзу", – застеріг Глюксманн.

От хто підтримав переговори Трампа і Путіна, так це представники Китаю. 

Речник китайського МЗС повідомив, що Китай привітав переговори між президентом США Дональдом Трампом і главою Кремля Владіміром Путіним щодо врегулювання війни Росії проти України.

Тисячі дронів з ШІ для України

Україна отримає декілька тисяч ударних дронів із штучним інтелектом.

HX-2 – це високоточний ударний безпілотник X-wing з електроприводом та дальністю польоту до 100 км. 

Він вдосконалений бортовим штучним інтелектом, який забезпечує повну стійкість до радіоелектронної боротьби. 

Ще одна особливість – працюючи в складі розвідувально-ударного програмного забезпечення Altra від Helsing, кілька HX-2 можуть об'єднуватися в рої, якими керує одна людина-оператор. 

Також стало відомо, що Норвегія надасть Україні додаткові засоби ППО на майже $107 мільйонів.

Дрони у Молдові і Румунії

У Молдові повідомили про російські дрони, які залітали з України: один з них вибухнув. Міністерство закордонних справ країни викликало посла РФ, а також голосило про закриття Російського культурного центру, розташованого у центрі Кишинева.

У Румунії після нічної атаки РФ на українську портову інфраструктуру на Дунаї виявили уламки дронів.

Теракт у Мюнхені

Канцлер Німеччини пообіцяв жорсткі заходи стосовно нападника, який сьогодні вранці в'їхав у натовп у Мюнхені.

Підозрюваним у наїзді виявився 24-річний громадянин Афганістану.

"Має бути абсолютно ясно, що система правосуддя задіє усі наявні інструменти для жорсткого покарання цього нападника… Будь-хто, хто скоює злочини у Німеччині, мають не лише отримати серйозне покарання і сісти у в’язницю, але й мають знати, що надалі не зможуть залишатись у Німеччині", – наголосив Олаф Шольц.

Він додав, що уряд готує нові депортаційні рейси до Афганістану для вихідців цієї країни, які перебувають у німецьких в’язницях за скоєні злочини.

На цей час відомо щонайменше про 28 постраждалих.

А вчора ввечері у французькому Греноблі кинули гранату в бар

Решта новин

Кандидат в канцлери Німеччини погрожує Маску наслідками за втручання у вибори.

Сенат США призначив антивакцинатора Кеннеді-молодшого міністром охорони здоровʼя.

Європарламент закликав до бойкоту влади "Грузинської мрії" та визнає легітимною президентку Зурабішвілі, а у найбільшій групі Європарламенту шоковані санкціями РНБО проти Порошенка.

Антиурядові протести зупинили авіасполучення в Бельгії.

Співробітникам Сейму Литви заборонили користуватись китайським чат-ботом DeepSeek.

Парламент Франції остаточно заборонив одноразові електронні сигарети.