США у Мюнхені вимагали від України негайно підписати угоду про надра для зустрічі з Венсом
Американська сторона вимагала від України негайно погоджуватися на їхню версію угоди про "надра в обмін на допомогу" та пов’язала з цим можливість зустрічі з віцепрезидентом Венсом, але після відмови Києва тиск припинився і зустріч все одно відбулася.
Про це йдеться у статті "ЄвроПравди" про те, що відбувалося за лаштунками Мюнхенської конференції з безпеки.
За деталями, які "ЄвроПравді" вдалося з’ясувати з українських та американських джерел, несподіване перенесення зустрічі президента України Володимира Зеленського і віцепрезидента США Джей Ді Венса було пов’язане з вимогою США, щоб Україна погодилася на їхнє бачення угоди про "надра в обмін на допомогу" та підписала документ.
Заяви американців про те, що вони чекають від Зеленського підписання документа вже у Мюнхені, у Києві спершу сприймали як образний зворот – мовляв, "хочемо підписати якнайшвидше", але виявилося, що очікування були буквальними.
Україні поставили умову про невідкладне підписання документа для того, щоб зустрітися з Венсом і вести з ним переговори про обриси миру, та дали час до вечора для погодження поправок.
За словами співрозмовників "ЄП", насправді США не були готові змінювати умови. За словами одного з джерел, після того як Україна у пошуках компромісу передала американцям доопрацьований варіант угоди, ті у відповідь скасували всі ключові правки і, по суті, поставили Україну перед умовою – або підписуєте те, що ми дали, або нічого, а зустріч з Венсом можлива лише "у пакеті" з підписанням.
Коли Зеленський відмовився підписувати у Мюнхені документ у тому вигляді, на якому наполягав Білий дім, жорсткий тиск з боку американських перемовників несподівано зник, натомість з’явився конструктив і переговори з Венсом відбулися.
Детально про ці події та обриси угоди – у статті "Копалини в обмін ні на що".
У понеділок 17 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зацікавлена у підписанні угоди зі США щодо використання природних копалин, але лише після її доопрацювання, щоб вона враховувала ключові інтереси країни.