У Хорватії відбулася інавгурація проросійського президента Мілановича
18 лютого проросійський Зоран Міланович склав присягу на другий п'ятирічний термін на посаді президента Хорватії.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Balkan Insight.
На інавгурації були присутні близько 100 високопосадовців, в тому числі три колишні президенти, але представники керівного Хорватського демократичного союзу, HDZ, не були присутні.
На церемонії Міланович заявив, що основним завданням державних інституцій є збереження миру. "Друга мета полягає в тому, щоб важкі часи ... не лягли на плечі найслабших. Нерівність і корупція підступно руйнують соціальну структуру, як злісна хвороба", – сказав він.
Міланович виграв другий президентський термін у другому турі виборів у січні, набравши близько трьох чвертей голосів виборців і перемігши кандидата від керівної партії HDZ Драгана Прімораца.
Мілановича підтримує лівоцентристська Соціал-демократична партія, головна опозиційна партія.
Під час свого першого терміну на посаді він неодноразово конфліктував зі своїм головним політичним суперником, лідером HDZ і прем'єр-міністром Андреєм Пленковичем. Одним з ключових пунктів розбіжностей була Україна. Міланович рішуче виступав проти політики уряду щодо підтримки України.
На інавгурації Міланович підкреслив, що Хорватія повинна "виступати за мир у міжнародних відносинах".
"Це не наївність, це не зрада західних альянсів, до яких ми належимо і до яких будемо належати, це боротьба за наші власні інтереси", – заявив він.
Повноваження президента в Хорватії обмежені; згідно з конституцією, він здійснює нагляд за зовнішньою політикою разом з прем'єр-міністром і є верховним головнокомандувачем збройних сил. Ці дві сфери були постійним джерелом конфлікту між Мілановичем і Пленковичем.
Міланович є провідним європейським президентом-симпатиком Путіна. Його погляди детально проаналізовано у статті Проти України та НАТО.
Восени Міланович відмовився погодити участь військових країни в ініціативі НАТО з підтримки України NSATU, оскільки, на його думку, вона "потенційно може бути шкідливою для національних інтересів".