Навіщо Трамп атакує Зеленського і як реагують на це у США та Європі

Кризовий режим у відносинах України та США вийшов на новий етап. Після непублічного тиску на українську сторону минулого тижня через угоду про використання корисних копалин та ледь не зірвану зустріч високопосадовців обох країн у Мюнхені Дональд Трамп особисто атакував Володимира Зеленського.

До того ж тезами, які декому – і не лише українському президентові, а й, наприклад, колишній премʼєрці Норвегії Ерні Солберг – видалися повторенням російської пропаганди.

Про нову реальність, в якій Україні потрібно навчитися існувати та захищати свої інтереси, читайте в статті Олега Павлюка та Сергія Сидоренка з "Європейської правди" Трамп звинувачує Україну: які наслідки матиме новий ультиматум президента США. Далі – стислий її виклад.

Те, що робить Трамп на українському треку в останні дні, цілком відповідає його іміджу жорсткого політика, не стриманого дипломатичним етикетом. 

У вівторок увечері на пресконференції у маєтку Мар-а-Лаго президент США відповів на запитання журналістів щодо відсутності України на переговорах про "мир" у Саудівській Аравії і у своїй відповіді різко підвищив емоційний градус заяв на цю тему. 

Замість пояснень, чому США обрали підхід переговорів про Україну без України, він перейшов до звинувачень і ледь не прямо звинуватив українську владу в тому, що вона "почала" повномасштабну російську агресію у 2022 році. 

На додачу американський президент прямо підтримав проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану, безпідставно заявивши, що "рейтинг підтримки українського лідера опустився до 4%".

Володимир Зеленський не став мовчати – у середу вранці він скликав пресконференцію, щоби відповісти президенту США. 

Заяви президента України, втім, лише підлили оливи у багаття кризи. Адже Трамп у відповідь пішов на ще більшу ескалацію.

Він оголосив Зеленського "диктатором" – у традиційній дипломатії це мало би незворотні наслідки.

Втім, треба зауважити, що Дональд Трамп може накручувати градус дискусії і без додаткових "стимулів" з боку Зеленського. Так, у ніч на четвер від президента США пролунала чергова хвиля неправди про Україну та її керівника – мовляв, Зеленський "спав", коли до нього приїхав міністр фінансів США, і український президент "грубо повівся" з американським гостем.

Найближчі соратники Трампа поспішили підтримати президента у його звинуваченнях та вимогах на адресу України.

Підтримав Трампа і радник президента США з національної безпеки Майк Волц, додавши важливу деталь: за його словами, все це загострення пов’язане передусім із розбіжністю у поглядах на угоду про розподіл надр, щодо підписання якої американські посадовці тиснули на Зеленського і його команду.

Схоже, що угода, про переговори щодо якої детально розповідала "ЄвроПравда", дійсно має для Білого дому особливе значення.

Але риторика, яку обрав Трамп для нового тиску на Україну, не отримала одностайної підтримки навіть у його власній партії.

У США розраховують, що зможуть "відродити" угоду з Україною у дещо зміненому вигляді.

У цьому полягає особливість політики нової адміністрації США.

Навіть тоді, коли з Вашингтона лунають заяви, що у стандартній дипломатичній матриці не лишали би простору для партнерства – за Трампа це може не означати взагалі нічого.

На цьому тлі варто відзначити дії Європи, яка і надалі лишається прихильною до звичних міждержавних відносин.

Британія та Франція в останні дні намагались перебрати на себе європейське лідерство в питанні допомоги Києву. 

У Європі готуються і до "плану Б", який має надати Києву гарантію подальшої військової підтримки в разі чергової непередбачуваності від США. 

Більше – в матеріалі Олега Павлюка та Сергія Сидоренка Трамп звинувачує Україну: які наслідки матиме новий ультиматум президента США.