Чому президентська кампанія у Польщі зачепить Україну і українців

18 травня 2025 року в Польщі відбудуться президентські вибори.

Цього разу на тлі передвиборчої кампанії українська тема звучить особливо гостро.

Про те, якою є риторика ключових кандидатів щодо України і українців, і як вона може вплинути на відносини двох країн, читайте в статті журналіста порталу Biełsat Міхала Кацевича Вибори з оглядом на сусідів: що кандидати в президенти Польщі говорять про Україну. Далі – стислий її виклад.

Українську тему в польській політиці можна розбити на три складові. Перша – ставлення поляків до українських мігрантів та біженців у Польщі.

Ейфорія та емпатія поляків, яка спостерігалася в перші місяці повномасштабного російського вторгнення, вщухли. І цього слід було очікувати, адже в моноетнічній Польщі дуже швидко з’явилися великі мігрантські спільноти.

Друга складова української теми в польській політиці – ставлення до самої України та війни.

І нарешті, третя – історична політика, тобто те, що впливає на польську внутрішню політику. Причому вплив цей дуже відчутний.

Емоції довкола цих тем не вщухають, і це може суттєво вплинути на політичний вибір поляків.

Цифри соцопитувань, які демонструють зменшення прихильності до українців, є пальним для нових політичних висловлювань, ідей та обіцянок претендентів на президентське крісло, особливо для кандидатів від правого крила.

Отже, жоден з претендентів на пост президента не може оминути української теми. Адже для кожного кандидата великим викликом є здобуття голосів виборців з-поза свого політичного середовища.

Штаби уважно аналізують ставлення поляків до українців: респондентів ділять на групи за віком, регіоном та професією, щоб пристосуватися до їхніх вподобань. 

Ставлення до українців зі сторони поляків, які підтримують провладні партії "Громадянська коаліція" та "Третій шлях", майже не змінилося.

Проте і мер Варшави Рафал Тшасковський, який балотується за підтримки "Громадянської коаліції" та прем’єр-міністра Дональда Туска, і маршалок Сейму Шимон Головня ("Третій шлях") коригують свої позиції і значно активізувалися щодо української теми.

То й не дивно – потрібно достукатися до виборців з іншими поглядами.

Нинішній фаворит перегонів Рафал Тшасковський згадує і про розв’язання владою історичних проблем (початок ексгумації в Україні польських жертв УПА), а також пропонує щедро не роздавати іммігрантам соціальну допомогу (і навіть певне скорочення допомоги українцям). 

Тобто, торкається тем, які є прерогативою здебільшого політиків правого крила.

Водночас він запевняє, що членство України в ЄС і НАТО – в польських "державних інтересах".

А от Кароль Навроцький, правий кандидат в президенти від "Права і справедливості" ("ПіС"), який традиційно скептично налаштований до України, вважає навпаки. 

Слова Навроцького про те, що він не бачить України в НАТО і ЄС, поки не буде розв’язане питання Волині, спричинили бурю, у тому числі зі звинуваченнями у підігруванні Росії. 

Натомість він стверджує, що не раз ставав об’єктом нападок російської пропаганди і навіть перебуває в російському розшуку. Тобто, з одного боку, він вказує на те, що не є "агентом Кремля", а з іншого – демонструє невдоволення Україною й українцями, щоб завоювати симпатію правих, у тому числі "конфедератів".

Більше про обіцянки кандидатів в президенти Польщі щодо України і українців – в матеріалі Міхала Кацевича Вибори з оглядом на сусідів: що кандидати в президенти Польщі говорять про Україну.