Де Євросоюзу взяти гроші для захисту від Росії

Європа терміново потребує переозброєння. Вторгнення Росії в Україну та ширша загроза, яку режим Владіміра Путіна становить для Європи, вимагають саме цього.

Адміністрація президента США Дональда Трампа також дала зрозуміти, що ані Україна, ані союзники США по НАТО не можуть розраховувати на подальшу підтримку з боку Вашингтона.

Про те, як профінансувати необхідне зростання військових інвестицій, читайте в колонці колишнього економічного радника президента Європейської комісії Філіпа Легрейна Переозброєння без США: три механізми, які дадуть Європі додаткові кошти на оборону. Далі – стислий її виклад. 

Автор колонки нагадує, що президент США Дональд Трамп хоче, щоб європейські члени НАТО підняли оборонні витрати до 5% ВВП, тоді як генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнає необхідність "значно більше ніж 3%".

Це реально, вважає Філіп Легрейн.

Зокрема, Польща вже збільшила свої військові витрати до понад 4% ВВП з метою досягти 5%, а інші прифронтові держави, такі як Естонія та Литва, не сильно відстають. 

"Тепер решта Європи має наслідувати їхній приклад. Але як фінансувати ці витрати? В умовах стагнації європейських економік та фінансових труднощів багато урядів не хочуть підвищувати податки або скорочувати соціальні витрати", – задається питанням колишній економічний радник президента Єврокомісії.

На його думку, наразі найбільш очевидним політичним рішенням є запозичення. 

Але, як зазначає Легрейн, на заваді додатковим запозиченням стоять: високий рівень державного боргу, бюджетні правила ЄС та внутрішньополітичні обмеження. 

Проте він пропонує три способа вирішення цієї проблеми. 

Перший – виключити оборонні інвестиції з фіскальних правил ЄС, які загалом обмежують державні запозичення 3% ВВП.

Минулого року Європейська комісія ініціювала "процедуру надмірного дефіциту" щодо Польщі, яка справедливо стверджувала, що її збільшення запозичень необхідне для захисту країни – і всієї Європи – від російської загрози, що зростає.

На щастя, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, схоже, погоджується з польською позицією. Вона пропонує активувати положення Пакту стабільності та зростання (яке дозволяє вищі запозичення під час криз) для збільшення інвестицій в оборону.

Другий варіант – запозичення на колективному рівні для фінансування разової інвестиції в оборону, як запропонував президент Франції Емманюель Макрон.

Прецедент уже є: фонд відновлення ЄС після COVID-19 у розмірі 750 млрд євро.

Перешкодою тут є позиція прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який відкрито підтримує Путіна, а також інших країн. Проблемою може стати позиція чотирьох нейтральних країн ЄС: Австрії, Ірландії, Кіпру та Мальти.

Один із можливих шляхів – створення коаліції зацікавлених держав, яка могла б випускати спільні облігації поза рамками ЄС, залучаючи також позаблокових партнерів, таких як Норвегія та Велика Британія.

І нарешті, третій варіант, продовжує Філіп Легрейн, – розширення мандата Європейського інвестиційного банку (EIB).

Наразі банк фінансує лише проєкти подвійного призначення (цивільно-військові), проте 19 урядів ЄС запропонували дозволити йому фінансувати суто військові проєкти, такі як виробництво танків і боєприпасів. 

"Збільшення оборонних витрат, щоб не допустити поразки України та стримати Росію, коштує значно дешевше, ніж війна. В іншому разі, як попереджає Рютте, європейцям доведеться або вчити російську, або емігрувати до Нової Зеландії", – констатує колишній економічний радник президента Єврокомісії.

Докладніше – в колонці Філіпа Легрейна Переозброєння без США: три механізми, які дадуть Європі додаткові кошти на оборону.