Як у 2024 році Україна рухалась у ЄС і у яких сферах відстає

У 2024 році перша міжурядова конференція Україна-ЄС на рівні міністрів дала офіційний старт перемовинам з Євросоюзом про членство, після чого Єврокомісія розпочала скринінг українського законодавства на відповідність європейському праву.

Вже цього року мають відкритися перші переговорні кластери.

А тому ще важливішим є ретельний та фаховий моніторинг процесу євроінтеграції.

Моніторингом прогресу євроінтеграції України займається проєкт UAEUmeter, який у вересні 2023 року розпочав Інститут економічних досліджень та політичних консультацій разом з Bendukidze Free Market Center та провідними експертами з різних галузей.

Про динаміку євроінтеграції України читайте в статті В'ячеслава Садовничого Євроінтеграція з ускладненнями: які галузі стали лідерами та аутсайдерами змін. Далі – стислий її виклад. 

Аналіз помісячної динаміки кожного напрямку на річному інтервалі допомагає визначити сфери економіки України, які аутсайдерами та лідерами реформ 2024 року.

Є три головних аутсайдери минулого року. 

Владі виявилося важко лібералізувати регуляторне середовище для бізнесу під час війни. Для сфери підприємництва та промислової політики (середньомісячний прогрес – 0,69 бала) в усі місяці року, окрім червня, оцінки не перевищували одиницю.

Експерти проєкту оцінюють події за шкалою від -3 (найбільш негативний вплив певної події на вступ України до ЄС) до +3 (найбільш позитивний). Нуль – нейтральний вплив.

Низьку оцінку – 0,74 бала – в середньому отримувала протягом року і соціальна політика та зайнятість.

Зафіксовані певні кроки в напрямку приєднання до Європейської мережі служб зайнятості, з метою вільного руху працівників, та Європейської соціальної мережі, яка об’єднує соцслужби понад 30 країн.

Україна активно впроваджувала Стамбульську конвенцію і продовжувала гармонізувати своє законодавство.

Верховенство права мало трохи кращу динаміку – в середньому по 0,79 бала, ніж соціальна політика чи підприємництво.

Невиконання Україною двох структурних маяків МВФ – скасування "правок Лозового" та створення Вищого адміністративного суду – лише підтверджує, що реформи в сфері верховенства права здійснюються повільно.

Проте зміни все ж відбувалися, зокрема і в кадровому забезпеченні роботи Конституційного суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя.

Деякі з призначень експерти навіть оцінили у понад 2 бали.

Кращий прогрес минулого року демонструвала транспортна галузь (в середньому – 0,98). Ключовою подією стало продовження "транспортного безвізу" з ЄС – отримала 2,32 бала.

Покращення стосувалося і сфери вільного переміщення товарів та митниці з середнім значенням 1,2 бала.

Частково заходи в цій сфері були ідентичні подіям у транспортній галузі, але були й свої важливі зміни, наприклад цифровізація митниці. Важливою подією року стало продовження безмитного режиму торгівлі ЄС з Україною на рік – до червня 2025-го (1,68).

Уряд шукав й інші можливості для активізації експорту, тому підтримав ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною. Одночасно було внесено оновлені версії законів щодо захисту національного виробника від субсидованого (1,24) та демпінгового імпорту (1,35).

Найкраща динаміка – у цифрової трансформації, в середньому по 1,34 бала. 

Позитивні зміни фіксувалися за напрямками проєктів "єДозвіл", uResidency, е-ідентифікації та е-довірчих послуг та "Дія.Підпис".

Україна слідує за трендами в регулюванні штучного інтелекту (ШІ).

Цей напрям може стати одним із найбільш перспективних в 2025 році.

Докладніше – в матеріалі В'ячеслава Садовничого Євроінтеграція з ускладненнями: які галузі стали лідерами та аутсайдерами змін.