Як Трамп зламав правила світової торгівлі та що робити Україні
Дональд Трамп вже реалізував свою обіцянку та запровадив тарифи на імпорт з Канади, Мексики та Китаю. На черзі – тарифи на товари з Євросоюзу.
Це рішення збурило міжнародну торгівлю.
Про те, що ж тоді робити Україні – і владі, і бізнесу, читайте в колонці заступника міністра економіки, торгового представника України Тараса Качки Дональд Трамп змінює торгові правила для світу. Що має робити Україна. Далі – стислий її виклад.
На думку автора колонки, великим викликом буде хвиля заходів в світі з кореляції товаропотоків. За його словами, головний фокус зараз – підтримувати і розвивати відносини і знімати тарифи з ближчими торговими партнерами.
"Наша торгівля Європо-Середземноморська – в цей регіон у 2024 році ми експортували 76,8% товарів. Країни цього регіону об’єднані в єдині правила походження ПанЄвроМед, що дозволяє будувати безмитні ланцюги постачання на основі сертифіката походження EUR.1", – зазначає Качка.
За його словами, для підтримки і розвитку торгівельних відносини слід зробити низку кроків.
- Подальша інтеграція до внутрішнього ринку ЄС.
Наше завдання на цей рік – щонайменше зберегти існуючі параметри торгівлі з ЄС, що важливо лише для чутливих аграрних товарів.
Для промисловості митних бар’єрів немає. Вже цього року торгівля промисловою продукцією (промисловий безвіз АСАА) буде фактично відбуватись в режимі свободи руху товарів ЄС.
- Ратифікувати угоду про вільну торгівлю з Туреччиною
Головне перетворити Туреччину на частину нашої матриці ПанЄвроМед. З ратифікацією зони вільної торгівлі з Туреччиною турецька сировина стане основою для продукції з доданою вартістю для експорту в ЄС.
Звучить як казка, але запитайте в знайомих виробників текстильної продукції.
3.Модернізувати Угоду про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (EFTA).
В першому півріччі угода буде підписана міністрами економіки України, Норвегії, Швейцарії, Ісландії та Ліхтенштейну.
Ці найбільш інтегровані з ЄС ринки є омріяними для багатьох наших виробників.
4.Укладення угод про вільну торгівлю з іншими країнами ПанЄвроМед.
Мова йде про Єгипет (експорт в 2024 році – $1,6 млрд), Ліван ($412 млн), Туніс ($330 млн), Алжир($314 млн) та інші країни.
Тут важливий не так обсяг торгівлі, як можливість побудови виробничих ланцюгів, пояснює експерт.
Інший вектор, додає Тарас Качка, – розвивати відносини з тими країнами, які ставлять на розвиток торгівлі. Канада, Британія, ОАЕ – їх стиль в торгівлі різний, але вони є важливими торгівельними центрами в своїх регіонах.
Автор колонки зазначає, що з цими країнами Україна має і угоди про цифрову торгівлю.
"Ми будемо розширяти мережу таких угод. Як і угод про взаємний захист інвестицій", – пише торговий представник України. За його словами, угоди на кшталт про цифрову торгівлю чи захист інвестицій мають гарантувати наші інтереси в усіх сферах міжнародної економіки.
Також Україна продовжить відстоювати свої інтереси в Світовій організації торгівлі.
Загалом, на думку експерта, на цей час треба робити ставку на двосторонні відносини з ключовими партнерами і на активні інструменти захисту національного виробника – торговий захист, адміністративні заходи, і в разі потреб піднімати тарифи і забороняти імпорт там де треба.
Але це все має розвиватися лише в контексті промислової політики України "Зроблено в Україні".
На думку автора колонки, настають часи, коли угоди про доступ до ринок мусимуть включати і безпекові гарантії. Цілком може бути, що це і є логіка нашої майбутньої угоди зі США.
Докладніше – в колонці Тараса Качки Дональд Трамп змінює торгові правила для світу. Що має робити Україна.