Чому у ПАРЄ змінюється тренд щодо України і чим може допомогти Рада Європи

У останній тиждень лютого у Страсбурзі відбулася сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). "ЄвроПравда" детально розповідала про цю подію, у тому числі про боротьбу прибічників та противників покарання чинної влади Грузії.

Але є те, що дійсно має вагу, однак лишилося "поза кадром". Це – зміна ставлення європейських депутатів до ідей українців.

Україна уперше від початку повномасштабного вторгнення програла політичну боротьбу у ПАРЄ (не зі "свого" питання, а з грузинського, але це все одно стало прецедентом), а дебати під час розгляду резолюції щодо України проходили у практично порожній залі.

Про те, що відбувається, що означають ці процеси та чому, попри це, ПАРЄ та Рада Європи лишаються важливими, редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко поговорив з Олексієм Гончаренком, членом ПАРЄ з 2015 року. Відео записали на завершення сесії у Страсбурзі. А текстову версію розмови, викладену від першої особи, читайте в матеріалі Гончаренко: "Ті, хто кілька років тому знімали санкції з Росії – зараз підіймають голову в Європі". Далі – основні тези Гончаренка. 

Минулого тижня у Страсбурзі ми побачили, що друзі Росії підіймають голову. Це дійсно так. Стало очевидно, що тренд змінюється.

Цей "відкат" не став зовсім несподіваним, він колись мав відбутися. Це як принцип маятника: у 2022 році той занадто сильно схилився в бік нашої підтримки, і це не могло тривати постійно.

Знову набирають вагу політики з гаслами "миру-мир", "нам потрібен діалог" тощо. І дуже часто це ті самі люди, які шість років тому повертали Росію до ПАРЄ і знімали санкції без виконання нею зобов'язань.

Ті заяви, які найбільш непокоять, ми чули від угорської делегації (що загалом очікувано), а також від представників крайньої правої і крайньої лівої частини політичного спектра, у тому числі від "Альтернативи для Німеччини".

Водночас прибічниками того, щоби "закрити очі" на дії порушників, була також бюрократична система, секретаріат ПАРЄ. Для бюрократів у Страсбурзі є проблемою те, що щороку ПАРЄ втрачає по країні.

Треба наголосити, що за всіх проблем на кшталт спроб "прощення" Грузії, про повернення Росії до Ради Європи розмов поки що немає. Я кажу "поки що", адже абсолютно впевнений, що й ці голоси звучатимуть, щойно завершаться бойові дії.

На Заході сформувалася картина, що Росія – це даність, це константа, що вона була, є і завжди буде. У них немає думки про те, що Росія – це колоніальна імперія, і що всі інші європейські колоніальні імперії розвалилися та зникли. Щодо неї цей варіант відкидається!

Тож коли у розмові з європейськими колегами я згадую, що у майбутньому може не бути Росії, то у відповідь йде реакція: "Як це не буде Росії? Як її може не бути?"

Раніше у  ПАРЄ для ухвалення рішення було достатньо, щоб Україна його підтримала. Тепер це не працює, і це має кілька причин.

Перша причина – це "втома" західних політиків від тематики України та війни.

І друга причина – те, що Рада Європи, організація, що об’єднує 46 держав, об’єктивно не може займатися лише Україною.

Поза тим, я хочу наголосити, підтримка Україна зберігається.

Є дві практичні речі, які ми очікуємо від Ради Європи.

Перша – це створення спецтрибуналу щодо злочину агресії.

І другий напрямок – робота Реєстру збитків від російської агресії і підготовка до стягнення з агресора компенсацій.

Найближчого тижня в Брюсселі буде підготовче засідання щодо трибуналу за участю генсека Ради Європи.

А щодо компенсаційного механізму ставляться навіть конкретні задачі: цього року має бути створена комісія, що розглядатиме заявки українців на компенсації.

Ну і крім того, важливими лишаються політичні резолюції ПАРЄ, які формулюють мейнстрим щодо України, який має дуже велике значення.

Більше – в матеріалі Гончаренко: "Ті, хто кілька років тому знімали санкції з Росії – зараз підіймають голову в Європі".