Чому у Норвегії розкололася коаліція і як це вплине на допомогу Україні

Минулого тижня у Норвегії розпалася урядова коаліція Центристської і Лейбористської партій.

Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре 4 лютого вже заповнив звільнені міністерські крісла.

Після цього лейбористам до парламентських виборів 8 вересня доведеться керувати країною самотужки.

Про причини розвалу коаліції в Норвегії і те, яку роль у цьому зіграло повернення Дональда Трампа на президентський пост у США, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Ірини Кутєлєвої Між ковадлом ЄС та молотом Трампа: які наслідки для України матиме розвал коаліції в Норвегії. Далі – стислий її виклад. 

Норвегія – одна з найбагатших країн Європи завдяки суттєвим запасам нафти і газу – не є членом Європейського Союзу, але входить до Європейської економічної зони (ЄЕЗ), яка надає країні доступ до єдиного ринку ЄС, але водночас вимагає дотримання більшості європейських директив.

При цьому в самій країні періодично лунає думка, зокрема від представників Центристської партії, що витрати, пов'язані з дотриманням правил Брюсселя, переважують переваги доступу до єдиного ринку ЄС.

Ці суперечності загострилися на тлі намагань уряду на чолі з лідером лейбористів Йонасом Гаром Стьоре ухвалити Четвертий енергопакет ЄС – комплекс заходів, що охоплюють питання енергоефективності та відновлюваних джерел енергії.

Центристська партія виступала категорично проти ухвалення цього енергопакета.

Там вважають, що такий крок послабить національний контроль над політикою в галузі електроенергетики. А разом із тим – призведе до зростання цін на електроенергію, яка у Норвегії є нижчою, аніж у країн-сусідів.

Голова уряду ці припущення відкидав, наполягаючи, що ухвалення давно назрілих законів є критично важливим для відносин Норвегії з ЄС.

Вже 30 січня центристи офіційно оголосили, що залишають коаліцію.

Та Україні можна заспокоїтися: переформатування уряду не призведе до зменшення чи припинення допомоги Україні.

Останнім часом лейбористи і центристи, які ухвалили знакові для України рішення, стрімко втрачали позиції в рейтингах, хоча й центристи після виходу з коаліції почали демонструвати зростання і показали найвищий результат з грудня 2021 року.

Рятувати свої позиції лейбористи покликали перевіреного бійця Єнса Столтенберга (ексгенсека НАТО і колишнього прем’єра Норвегії), якому дісталась посада міністра фінансів – друга за значенням у норвезькому уряді.

Норвезькі ЗМІ називають Столтенберга єдиним, хто через свої особисті якості може підняти Лейбористську партію з дна. Водночас оглядачі радять не впадати в ейфорію від "ефекту Столтенберга", оскільки становище лейбористів вкрай складне.

Натомість зараз у рейтингах лідирують партії з правою ідеологією – Консервативна (хоча їхня підтримка останнім часом дещо впала) і Партія прогресу (наразі очолює рейтинг).

Обидві політсили виступають за продовження військової та фінансової підтримки України. Адже праві традиційно займають більш "яструбину" позицію, тож можна обережно сподіватись на збільшення обсягів військової допомоги.

Робота в уряді меншості змушує звертатися по допомогу до різних політичних сил, в тому числі – і до правих. 

Зважаючи на це, політологи припускають, що розвал уряду лише спростив прийняття Норвегією вже згаданих директив ЄС.

Одна з ключових причин, чому лейбористи хочуть підтримувати добрі відносини з ЄС – загроза торговельної війни між Європою та Сполученими Штатами і ризики залишитися ізольованими. На додачу в Норвегії близько сприймають до серця зазіхання Трампа на Гренландію, вважаючи, що це може мати наслідки для арктичного острова Шпіцберген. 

Докладніше – в матеріалі Ірини Кутєлєвої Між ковадлом ЄС та молотом Трампа: які наслідки для України матиме розвал коаліції в Норвегії.