Головне про причини та наслідки сварки президентів України та США

Катастрофа. Це слово спало на думку багатьом, хто спостерігав за зустріччю Зеленського та Трампа. Точніше, тут найкоректніше говорити про зустріч трьох політиків, адже ключову роль відіграв віцепрезидент Джей Ді Венс. Саме після його втручання розмова в Овальному кабінеті втратила керованість і переросла в обмін звинуваченнями між президентом України і керівниками США.

Про те, що сталося далі, вже відомо. Коли преса вийшла з зали, Трамп відмовився від подальших переговорів. Зеленський був змушений поїхати з Білого дому. Угода про надра лишилася не підписаною.

Про те, чи була ця драма інсценованою Трампом і які можливі наслідки, читайте в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Сварка найвищого рівня. Чому зірвана зустріч Зеленського й Трампа ще не стала катастрофою. Далі – стислий її виклад. 

Після жорсткої суперечки президентів України і США, а також американського віцепрезидента, у багатьох виникло питання, а чи не було все це підлаштоване наперед – щоби президент України приїхав до Вашингтона, стикнувся з публічними проблемами, а Трамп – отримав підставу звинувачувати Україну в тому, що вона не хоче миру.

Втім, детальний аналіз суперечки дозволяє відкинути цю імовірність.

Навпаки, зустріч президентів України і США починалася вельми непогано.

Спіраль емоцій почала накручуватися вже під кінець спілкування, а її тригером став невдалий і зовсім не обов’язковий докір з боку Зеленського персонально у бік Джей Ді Венса – це варто чесно визнати.

Віцепрезидент у якийсь момент долучився до розмови, щоби похвалити свого шефа, Дональда Трампа, за його готовність до переговорів, у тому числі з Путіним.

 "Про яку дипломатію ти кажеш, Джей Ді? Що ти маєш на увазі?" – перепитав Зеленський.

Складно сказати, чи мав це на меті український президент, але для американського глядача це звучало як заперечення здатності Трампа домовитися з Путіним. Венс сприйняв це як "наїзд" і перейшов у агресивну контратаку.

Після атаки Венса Трамп вже не міг піти на поступки, бо для його аудиторії це виглядало би як слабкість. Зеленський теж не мав змоги поступитися, бо йшлося про критично важливі речі, про параметри миру.

Пізніше, на телеканалі FoxNews Зеленський дорікнув Венсу за те, що він втрутився у розмову президентів – мовляв, це ж була їхня пресконференція.

Та зважаючи на тональність публічного конфлікту, а також на те, що у команді Трампа не бракує тих, хто неприховано погано ставиться до України, реакція Білого дому виявилася ще вельми м’якою.

Офіційна заява Трампа в його соцмережі Truth Social підкреслювала, що він не виключає подальшої зустрічі з Зеленським. Ба більше, з Білого дому через ЗМІ передали українській делегації сигнал про те, що зустріч для підписання угоди про надра лишається можливою.

Треба визнати, що у Трампа є можливості для тиску на Україну. Передусім – в оборонній сфері. Зважаючи на це, те, що риторика президента США після проваленої зустрічі не ескалювалася, і те, що він лишає простір для співпраці – це дуже добре.

Розуміють це і в Європі. Тут важливою може бути роль очільниці уряду Італії Джорджі Мелоні, яка хоче скликати екстрений саміт США-Європа після подій у Білому домі.

Чи буде у США готовність до такої розмови – невідомо, але період невизначеності, який розпочався в останні тижні, через дії нової влади США, в останній день зими радикально загострився.

Долати нові загрози Україна має разом з європейськими друзями та партнерами.

За лічені години, попри вечір п’ятниці, усі ключові європейські лідери поспішили виступити із заявами про безумовну підтримку України, окремо додаючи, що вони стоять на боці Зеленського, та/або із заявами про незгоду з риторикою Трампа на зустрічі у Вашингтоні.

Звісно, заяв у цій ситуації замало, потрібні дії. Саме це обговорюватимуть на терміновому саміті. Вже у неділю, 2 березня, у Лондоні зберуться ключові європейські донори ЗСУ.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Сварка найвищого рівня. Чому зірвана зустріч Зеленського й Трампа ще не стала катастрофою.