Які сигнали Заходу шле Лукашенко через зміну голови уряду

Самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко оголосив Александра Турчина прем’єр-міністром країни. 

Зміна прем'єра явно не тягне не лише на сенсацію, а й загалом на важливу новину, якщо б не загадкові слова Лукашенка про "президентські схильності".  

"Я хочу, щоб ви завжди пам'ятали – у вас є такі ж президентські "схильності", як у мене. Ви можете різко крутанути", – сказав самопроголошений президент Білорусі оголосивши про нового очільника уряду. 

Про те, що означає зміна голови уряду Білорусі, читайте в колонці редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Лукашенко натякає на відставку: що стоїть за зміною прем'єра у Білорусі. Далі – стислий її виклад. 

На думку автора колонки, Александр Лукашенко навряд чи запускає транзит влади, а зміна прем’єра, скоріш за все, є натяком на можливі політичні зміни як елементом торгів з Вашингтоном.

"Адміністрації Трампа потрібні кроки з боку офіційного Мінська, щоб пояснити необхідність послаблення санкцій", – вважає Юрій Панченко.

Він нагадує, що 12 лютого Мінськ відвідав заступник помічника держсекретаря Кріс Сміт. За словами Сміта, Лукашенко в обмін на послаблення санкцій погодився і на звільнення значної кількості політв’язнів, і навіть на "згортання репресій".

Пройшов місяць від цього візиту, а певні зміни вже відбулись, звертає увагу редактор "ЄвроПравди". Наприклад, за даними білоруської опозиції, підписи, подані у 2020 році за опозиційних кандидатів, більше не є перешкодою для роботи на  державних підприємствах. 

"Цього явно недостатньо для того, щоб говорити про реальне "згортання репресій", проте можна припустити, що Лукашенко надсилає сигнали про готовність до реальних змін. І натяк про можливий транзит влади може бути сигналом з цього ряду. Або запрошенням до Вашингтона поговорити про можливі гарантії особисто для Лукашенка у разі такого сценарію", – пише автор колонки.

Втім, це далеко не перша спроба білоруського диктатора порозумітися із Заходом і виторгувати собі скасування санкцій, нагадує редактор. І тут важливо те, що кожного разу білоруський режим повертався до репресій, тільки-но розумів, що вже отримав від Заходу все можливе.

"Було б дуже наївно сподіватися, що цього разу буде інакше", – резюмує автор.

Докладніше – в колонці Юрія Панченка Лукашенко натякає на відставку: що стоїть за зміною прем'єра у Білорусі.