Чому нове вето Угорщини може вдарити не лише по санкціях, а й по фінансуванню ЗСУ

Субота 15 березня 2025 року – останній день, коли Євросоюз має поновити санкції проти осіб та організацій, причетних до російської агресії проти України. 

Якщо цей дедлайн буде зірваний, це юридично означатиме, що понад 2400 підсанкційних осіб та бізнесів у один момент вийдуть з-під обмежень, накладених на них Європейським Союзом.

Серед санкцій, що є у цьому пакеті – заморожування десятків мільярдів євро активів російських компаній та організацій, а також політиків, бізнесменів, чиновників, військових, та їхніх бізнесів.

Згоду на продовження санкцій поки не дає Угорщина. Країна не вперше блокує процес узгодження санкцій на підготовчому етапі, однак в Брюсселі не виключають, що цього разу Угорщина може справді заблокувати санкції. 

Про те, що відбувається, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" в Брюсселі Тетяни Висоцької Орбан ламає санкції. Як вето Угорщини може "розморозити" третину російських активів у ЄС. Далі – стислий її виклад. 

Якщо спрощено, санкційний режим Євросоюзу проти Росії можна поділити на два великі блоки, історія яких тягнеться ще від 2014 року. 

Відтоді обидва цих блоки санкцій багато разів посилювалися, але навіть після початку повномасштабного вторгнення Євросоюз не став "винаходити юридичний велосипед", а продовжував доповнювати ті самі рішення від березня та липня 2014 року.

Хоч санкції і доводиться продовжувати щопівроку, найчастіше це рішення ухвалюється без дискусій та заперечень, за письмовою процедурою. Однак у 2025 році все пішло не за планом. Кілька обговорень, що відбулися у Брюсселі на рівні послів держав-членів ЄС, не дозволили дійти одностайності. 

Водночас нині чинне рішення чітко каже, що санкції діють лише до 15 березня 2025 року, і якщо їх не продовжити, то з 16 березня 2025 року обмеження де-юре припинять діяти.

І найбільша проблема полягає в тому, що заморожені активи, які належать тому ж Путіну та десяткам російських олігархів, ризикують знов потрапити в розпорядження своїх російських "власників".

Наразі переважна частина російських активів у вигляді цінних паперів та готівки заморожена на території Євросоюзу: йдеться про орієнтовно 210 млрд євро.

До цієї суми входять і гроші олігархів, які зазвичай лишаються поза увагою.

"Це – не менше третини від загальної суми", – розповів "Європейській правді" дипломат однієї з ключових держав Європейського Союзу, що опікується, зокрема, цими питаннями.

Підрахунки російських джерел теж кажуть про приблизно третину коштів, що не належать Центробанку РФ, серед заморожених у ЄС. А отже, може йтися про приблизно 60 млрд євро або й дещо більше.

Під загрозою – також програми допомоги Україні. Країни "Групи семи" надають Україні кредит, який мають покривати за рахунок доходів заморожених російських активів. І якщо провал санкцій призведе до "розморозки" третини активів, то й доходів буде менше. 

А на додаток, зникає надія на передачу Україні "тіла" заморожених російських грошей, що можуть стати одним з джерел коштів на виплату репарацій та відбудову України.

Всі ці плани наразі у підвішеному стані через незгоду Угорщини підтримати продовження індивідуальних санкцій.

Реальні мотиви угорського лідера лишаються загадкою, але у співрозмовників ЄП немає сумніву, що Угорщина орієнтується також на дії США за українським і російським треком.

Один з дипломатів повідомив, що угорський прем’єр Віктор Орбан хоче скорочення санкційного списку, інший – що конкретних умов немає. І це ускладнює можливість домовитися з Будапештом.

Представники держав-членів ЄС досить скептичні щодо продовження санкцій. 

У Брюсселі нехай неформально, але готуються до сценарію, за якого Орбан заблокує санкції. Але і це не означатиме, що частина активів росіян відразу розблокується. Навіть за цього негативного сценарію буде певний часовий лаг для того, щоби досягти спізнілої домовленості.

Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької Орбан ламає санкції. Як вето Угорщини може "розморозити" третину російських активів у ЄС.