Як рухаються основні для ЄС реформи України і що треба зробити для прискорення процесу

Першим у переговорах про вступ України в ЄС має відкритися найбільш важливий та об’ємний кластер – "Основи" (Fundamentals). 

Його офіційно відкриють після того, як Європейська рада одноголосно надасть позитивну оцінку виконанню мінімальних показників (бенчмарків) за цим кластером та відбудеться Міжурядова конференція.

Йдеться про розробку дорожніх карт з верховенства права (розділи 23 і 24) та реформи державного управління. Крім того, Україна має також прийняти дорожню карту з функціонування демократичних інституцій.

Про успіхи та виклики для України за ключовими розділами "Основ", читайте в огляді Івана Нагорняка та Марії Шаламберідзе з EasyBusiness Ключовий розділ переговорів з ЄС: які реформи має впровадити Україна. Далі – стислий його виклад. 

На початку року Єврокомісія передала Європейській раді скринінговий звіт стосовно кластера "Основи". Його висновки фактично деталізуватимуть рекомендації у межах Звіту про розширення за 2024 рік.

А виходячи зі змісту Звіту про розширення, стан справ за ключовими розділами кластера "Основи" можна оцінити наступним чином.

Єврокомісія визнає, що, попри умови війни, Україна продовжує функціонувати в межах демократичної системи, зберігаючи пропорційність обмежень основоположних прав. Однак занепокоєння викликають випадки тиску на громадянське суспільство та обмеження пересування опозиційних депутатів. Що частково було виправлено вже на початку року.

Серед основних успіхів держуправління України – запровадження середньострокового бюджетного планування, ухвалення низки стратегічних документів (як-от Національна стратегія доходів та Єдиний портфель інвестпроєктів), поступове впровадження закону "Про адміністративну процедуру", розширення інституційної бази для надання держпослуг.

Водночас Єврокомісія відзначає ряд системних проблем, як-от недостатня фінансова стійкість реформи державного управління, слабке формування політик на основі даних та брак їхнього системного моніторингу, низька законодавча ініціатива уряду, слабке управління кадрами на держслужбі тощо.

У питаннях реформи судової системи України Єврокомісія звертає особливу увагу на Конституційний суд – для підвищення прозорості його роботи рекомендується ухвалити законопроєкт про конституційну процедуру та кодекс етики для суддів суду.

Інша суттєва проблема – низьке фінансування судової системи, що покриває лише 57% потреб та сприяє нестачі суддів і відтоку працівників апарату судів.

Хоча антикорупційне законодавство України потребує вдосконалення за низкою сфер, як-от терміни давності та захист викривачів, воно загалом оцінюється як прийнятне.

Щодо балансу між безпекою і демократією, то у Єврокомісії відзначають, що загалом Україна продовжує належно забезпечувати захист прав людини, навіть в умовах війни.

Утім, зберігається і низка проблем. Наприклад, інститут омбудсмена потребує посилення, зокрема ресурсного.

Свобода слова залишається під загрозою. Єврокомісія також закликає переглянути доцільність телемарафону "Єдині новини".

У частині юстиції, свободи та безпеки прогрес є порівняно невисоким.

Отже, хоча, відповідно до Звітів про розширення, Україна загалом зберігає динаміку реформ, перед країною постає значний обсяг задач.

Йдеться не просто про ухвалення нових законів, а насамперед про їхню ефективну імплементацію, з дієвим зміцненням демократичних інституцій, механізмів підзвітності держави та захисту прав людини.

Для успішної реалізації фундаментальних реформ Україна має щонайшвидше розробити: план виконання рекомендацій Європейської комісії, представлених у Звітах про розширення; заходи для Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС за першим кластером.

Чим швидше завершиться процес планування, тим раніше Україна зможе перейти до системної реалізації.

Докладніше – в матеріалі Івана Нагорняка та Марії Шаламберідзе Ключовий розділ переговорів з ЄС: які реформи має впровадити Україна.