Як Європейський суд з прав людини став ще ближчим для українців і чому це важливо
Відтепер Платформа обміну знаннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) доступна трьома мовами, що не є офіційними для Ради Європи: українською, румунською та турецькою.
Це відкрило доступ рідною мовою до унікального ресурсу, який до цього був доступний лише англійською та французькою.
Про те, чому українцям розширили доступ до бази знань ЄСПЛ і чому це важливо для України, читайте в колонці судді Європейського суду з прав людини Миколи Гнатовського і першого заступника керівника апарату Верховного Суду Расіма Бабанли Права людини без мовного бар’єра: що дасть Україні платформа обміну знаннями ЄСПЛ. Далі – стислий її виклад.
За понад 65 років своєї діяльності Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) сформував висновки щодо величезної кількості питань суспільного життя.
Деяких з цих питань, звертають увагу автори колонки, раніше не існувало, як-от соціальних мереж, проблеми кліматичних змін тощо. Зважаючи на це, Суд інколи уточнює, рідше – змінює свої правові позиції.
Через те, що стежити за практикою Суду (та й розібратися у рішеннях) доволі складно, ЄСПЛ створює нові інструменти, які значно спрощують пошук інформації, накопиченої за десятки років. Ця інформація дозволяє отримати систематизовані знання про практику Європейського суду з прав людини.
"Для України та українських фахівців проблема полягала в тому, що ці матеріали були лише частково перекладені українською мовою", – звертають увагу на проблему Микола Гнатовський та Расім Бабанли.
Тепер, впевнені експерти, ситуація буде іншою: переклад інформації ЄСПЛ матиме системний характер.
"Вибір мов, якими насамперед перекладено Платформу, не випадковий. Це мови держав, проти яких до ЄСПЛ нині надходить найбільша кількість скарг: Туреччина, Україна, Румунія", – пояснюють автори колонки.
Вони вказують на те, що посилення доступу до практики Європейського суду з прав людини сприятиме забезпеченню дотримання в Україні прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому Гнатовський і Бабанли наголошують, що основна роль належить самій державі – її органам, зокрема судам, що мають у своїй роботі керуватися Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини.
"Це дозволяє говорити про спільну відповідальність національних та європейських інституцій у сфері захисту прав людини, про існування єдиного правового простору та формування спільної європейської правової культури", – зазначають експерти.
На їхню думку, прибирання мовних бар’єрів сприяє тому, щоб ця культура безперешкодно поширювалася у різні правові системи, а шлях до дотримання прав людини був набагато коротшим.
"Від розвитку такої правової культури в Україні значною мірою залежить успіх її європейської інтеграції, тож доступ до Платформи українською мовою може значною мірою посприяти цьому", – резюмують автори.
Ідея щодо перекладу Платформи обміну знаннями втілена у взаємодії Європейського суду з прав людини та українського Верховного Суду.
Докладніше – в колонці Миколи Гнатовського і Расіма Бабанли Права людини без мовного бар’єра: що дасть Україні платформа обміну знаннями ЄСПЛ.