Які недоліки в бюджетному плануванні має усунути Україна, аби наблизити вступ до ЄС

Серед реформ, які Україні потрібно буде впровадити для набуття членства в ЄС, однією з найскладніших є реформа фіскальної політики. Ця реформа важлива, оскільки макроекономічні дисбаланси в одній країні впливають на весь Євросоюз, що проілюструвала боргова криза 2009-2012 років.

Бюджетний процес у країнах співтовариства контролюється Пактом стабільності та зростання ЄС. В його основі лежить Директива про бюджетну рамку, що встановлює єдині правила щодо бюджетного процесу. 

Подібно до Директиви, бюджетний процес в Україні регулює Бюджетний кодекс.

Про те, що необхідно змінити Україні у бюджетному плануванні на шляху до членства в ЄС, читайте в колонці заступниці виконавчого директора "Центру економічної стратегії" Марії Репко Які зміни у бюджетній політиці вже зараз має впроваджувати Україна заради вступу в ЄС. Далі – стислий її виклад. 

Авторка колонки попереджає, що Україні вже зараз необхідно готуватися до ретельного контролю Єврокомісії над українським бюджетом. Звичайно, це станеться вже після того, як Україна стане повноцінним членом ЄС.

"На відміну від ЄС, уряд не проводить кількісного аналізу ризиків. Наприклад, зараз невідомо, наскільки зміняться доходи бюджету, якщо темпи зростання ВВП будуть відрізнятися від прогнозу", – пише Марія Репко. 

Що стосується обмежень щодо дефіциту бюджету та боргу, то під час війни Україна призупинила дію європейських норм і вже перевищила граничні показники.

Ключові фіскальні правила ЄС (так звані "Маастрихтські критерії") передбачають обмеження бюджетного дефіциту на рівні не більш як 3% прогнозного ВВП та утримання державного та гарантованого боргу в межах 60% ВВП.

Слід зазначити, що держави-члени ЄС можуть відхилятися від фіскальних правил, якщо вони стикаються з винятковими обставинами.

"Отже, якщо Україна не зможе повернутися в рамки фіскальних лімітів принаймні до закінчення війни і активної фази відновлення, навряд чи це стане перешкодою для членства в ЄС", – зазначає заступниця виконавчого директора "Центру економічної стратегії". 

Однак, на її думку, необхідно створити механізм повернення до "європейських" боргових і дефіцитних обмежень.

Щодо зобов’язання країн-членів ЄС планувати бюджет принаймні на три роки вперед, то Україна, як вказує Репко, схвалила досить "розмиту" Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки: цілі сформульовані здебільшого неоптимально, бюджетна рамка не охоплює місцеві бюджети, неможливо оцінити ефективність чи якість бюджетного планування.

Загалом українська бюджетна рамка, як пише авторка колонки, вже включає більшість ключових елементів, характерних для європейської.

Проте, заступниця виконавчого директора "Центру економічної стратегії" наголошує і про значні розбіжності, котрі необхідно усунути, аби наблизити вступ України до ЄС.

В Україні належить запровадити повноцінне макрофіскальне прогнозування з урахуванням впливу різних макроекономічних сценаріїв на доходи та видатки бюджету. Для цього потрібно або створити спеціалізовану інституцію (Фіскальну раду) або ж покласти ці функції на одну з існуючих інституцій.

Бюджетний кодекс має містити положення щодо наслідків порушення фіскальних правил та механізмів повернення до лімітів бюджетного дефіциту та публічного боргу. Функцію моніторингу за дотриманням правил та незалежної оцінки процесів треба покласти на Фіскальну раду (або іншу інституцію).

У рамках вдосконалення практики середньострокового бюджетного планування слід охопити усі суб’єкти загальнодержавного сектора відповідно до стандартів ЄС (включаючи місцеві бюджети та бюджети соціальних фондів).

Рамка середньострокового бюджетного планування має містити узгоджену та повну інформацію про стан та прогнози фінансів усіх підсекторів сектора загальнодержавного управління (включно з місцевими бюджетами та бюджетами соціальних фондів).

Докладніше – в колонці Марії Репко Які зміни у бюджетній політиці вже зараз має впроваджувати Україна заради вступу в ЄС.