За яких умов розміщення "миротворців" ООН може бути вигідним Україні

Миротворча місія під егідою Організації Об'єднаних Націй може стати альтернативою "коаліції рішучих" – для миротворчого контингенту, сформованого коаліцією європейських країн.

Принаймні, за даними ЗМІ, такий сценарій президент Франції Емманюель Макрон обговорював із генсеком ООН Антоніу Гутеррішем. 

Дана ініціатива вже викликала зацікавлення низки країн, але не у Києві. 

Про те, за яких умов така місія може бути корисною для України і на які умови жодним чином Києву не можна погоджуватися, читайте в інтерв’ю директорки безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганни Шелест Допомога за дозволом агресора: що означатиме для України місія "миротворців" ООН. Далі – основні її тези. 

Теоретично є декілька типів місій, які склалися в процесі існування ООН, адже в її статуті взагалі немає "миротворчих місій", хоча перша така місія запрацювала вже у 1948 році на Близькому Сході.

За 80 років існування ООН традиційно визначають чотири типи таких місій.

Найголовніші місії – це Peacekeeping, тобто операції з підтримки миру.

Операції з підтримки миру – це коли спочатку з’являється угода щонайменше про припинення вогню, а вже далі ООН починає розгортати контингент для того, щоб не почалося нове збройне протистояння.

Отже, виходячи з того, що пропонується Україні, якщо справа доходить до місії ООН, то для цього має бути щонайменше узгоджене перемир’я, дотримання якого і буде гарантувати місія ООН. Точніше – вона буде гарантувати дотримання перемир’я на землі, адже в них немає засобів, щоб гарантувати дотримання перемир’я в повітрі та на морі.

Що буде робити ця місія – відкрите питання. Це подібно до ресторанного меню. Коли тобі пропонують біля 40 пунктів – і ми обираємо, чим ця місія буде займатися. Оскільки у Статуті ООН немає визначення таких місій, то і кожна нова місія має свій специфічний мандат, затверджений Радбезом.

Той факт, що президент Франції раптом заговорив про місію ООН, скоріш за все, свідчить про те, що початок мирних переговорів під егідою США дає певну надію, що між Україною та РФ буде досягнуто перемир'я.

І йдеться про довгострокове перемир'я, тому що за 30 днів просто технічно неможливо розгорнути місію ООН.

Якщо таке перемир’я буде досягнуто, то, умовно кажучи, можна розгорнути місію, яка буде одночасно перебувати в Херсоні і в Новій Каховці, не дозволяючи провокацій по лінії зіткнення.

А на додачу – це можливість залучити більшу кількість країн.

Я була тиждень в Індії, і фактично на кожній другій зустрічі мені ставили запитання, як Україна поставиться до ідеї запрошення індійських миротворців. Так само про свій інтерес направити миротворців заявив Китай (хоча вже лунають і заперечення від китайських представників).

Ми маємо наполягати на масштабі місії. Для такої країни, як Україна, місія ООН має складатися з не менше 10 тисяч військовослужбовців.

Ключова умова розгортання місії – вона повинна бути прийнятна для всіх сторін конфлікту, але головне – для країни, на чиїй території вона розгортається.

В нашому випадку, хоча йдеться про конфлікт двох країн, розміщуватися вона буде тільки на нашій території, тому теоретично місію потрібно узгодити тільки з нами. Водночас РФ як постійний член РБ ООН в будь-який момент також може вплинути на мандат і наповнення місії, оскільки це затверджується саме Радою безпеки ООН. 

У будь-який момент РФ може заблокувати продовження мандата, як це вона зробила після війни 2008 року з мандатом місії ООН у Грузії. Або просто заблокувати виділення коштів на роботу місії.

Це дуже великий ризик, оскільки робота місії стає залежною від вимог РФ. 

Київ не може принципово відмовитися від місії ООН, оскільки це створить нам дуже негативний імідж.

Проте, й це головне, наявність місії ООН не означає заборону інших місій. Головне для України – погодження на місію ООН має містити пункт, що вона не виключає появу інших місій.

Більше – в матеріалі Ганни Шелест Допомога за дозволом агресора: що означатиме для України місія "миротворців" ООН.