Як Київ пропонує покарати Росію в ОБСЄ та хто виступає проти такого покарання

У 2025 році ОБСЄ відзначатиме важливу для себе річницю. 50 років тому, у розпал холодної війни, у Гельсінкі завершилася успіхом Нарада з безпеки й співробітництва в Європі. Саме у 1975 році на цьому переговорному майданчику, що об'єднав затятих противників – США, СРСР, їхні сателіти та інші держави регіону спільно погодили Гельсінський заключний акт.

Згодом цей документ десятиріччями вважали однією з основ повоєнного світового порядку. Аж доки його не зруйнувала Росія.

А ще саме ту нараду 1975 року вважають відправною точкою для створення Організації з безпеки та співробітництва в Європі, тобто ОБСЄ.

Втім, для самої організації цей ювілей важко назвати святковим.

Про те, як і чому Фінляндія намагається врятувати ОБСЄ і навіщо захищає присутність РФ, читайте в статті журналістів "Європейської правди" Марії Ємець (Гельсінкі-Київ) та Сергія Сидоренка Покарання "діалогом": чи виженуть Лаврова з зустрічі ОБСЄ та чи врятує Фінляндія організацію. Далі – стислий її виклад.

Чи є сенс у ОБСЄ, якщо у її складі лишатиметься Росія? 

РФ порушила принципи ОБСЄ (як і усі можливі міжнародні правила), розпочавши загарбницьку війну проти України. На додаток Москва фактично "зв’язала руки" організації – зробила її нездатною ухвалювати ключові рішення, зловживаючи принципом одностайності. 

Наприклад, росіяни змусили ОБСЄ припинити роботу в Україні у тому форматі, як вона існувала понад два десятиліття. Також у організації довго не могли призначити нове керівництво та змушені були зупинитись на компромісних кандидатурах. Але для українців цей компроміс більше схожий на "прогинання" перед Росією – новий генсек організації нещодавно їздив до Москви, де потискав руку Лаврову і обмежився заявами про Росію як "цінного партнера". 

На довершення абсурду – РФ три роки тримає у заручниках трьох співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, що наглядала за дотриманням режиму тиші на лінії зіткнення в часи АТО/ООС.

Київ наполягає, що Росію треба викинути з ОБСЄ. Натомість Фінляндія, якій дісталось ювілейне головування в організації і яка сприймає ОБСЄ як свою "дитину", відстоює збереження Росії у її складі. У Гельсінкі вважають, що навіть у паралізованому вигляді організація може допомагати Україні.

"У нас є організації, як НАТО і ЄС, які ізолюють і стримують Росію. Але також доречно мати майданчики, де є якийсь діалог за присутності усіх країн з географії ОБСЄ, чия точка зору, можливо, ще має значення для Росії", – вважає аналітикиня Фінського інституту з міжнародних відносин Тюуне Кар’ялайнен.

Причому така позиція Гельсінкі не має створювати хибного враження про якусь неоднозначність позиції Фінляндії щодо війни РФ проти України. Навпаки, у Суомі бачать чіткі паралелі з власною історією, і тому надають значну військову допомогу та щиро прагнуть допомогти Україні не повторити досвід з несправедливим миром, на який змушена була погодитись Фінляндія після Другої світової.

"Діалог, про який я кажу, це не про "розбудову довіри" – ми вже бачили, яким буває досвід перемовин з Росією, – пояснює Тюуне Кар’ялайнен. – Більше йдеться про те, щоб нагадувати країнам-учасницям ОБСЄ про російські порушення".

Тим часом Фінляндія готується до того, щоб обійти російське вето і покращити спрямування та використання добровільних внесків на роботу ОБСЄ. Для цього створять спецфонд Helsinki+50, що не замінятиме, а доповнюватиме бюджет організації.

Також Фінляндія ініціювала діалог з країнами-учасницями щодо того, як вони собі бачать майбутнє ОБСЄ після завершення російсько-української війни. 

Задача української дипломатії – переконувати колег у тому, що нова реальність має враховувати ті злочини, які вже вчиняє Росія за підтримки не лише свого керівництва, а й російського суспільства.

І ось для цього діалог точно потрібен. Хоча роль держави-агресора у такому діалозі не проглядається.

Докладніше – в матеріалі Марії Ємець (Гельсінкі-Київ) та Сергія Сидоренка Покарання "діалогом": чи виженуть Лаврова з зустрічі ОБСЄ та чи врятує Фінляндія організацію.