Чому антиукраїнська риторика лише послабила провідні партії Польщі

Антиукраїнські настрої, що задають тон нинішній президентської кампанії у Польщі, призвели до принципових змін у рейтингу кандидатів.

Соціологічне опитування SW Research, оприлюднене наприкінці минулого тижня, зафіксувало, що вперше шанс потрапити у другий тур отримав Славомір Менцен, кандидат у президенти від ультраправої та відверто антиукраїнської партії "Конфедерація" (майже 19% поляків).

Про те, у чому секрет успішності Менцена, читайте в колонці редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Чому антиукраїнські кроки не допомогли лідерам президентських перегонів у Польщі. Далі – стислий її виклад.

Юрій Панченко зазначає, що кампанія кандидата від "Конфедерації" наразі виглядає більш яскраво та цікаво і що Славомір Менцен лише набирає обертів.

Відповідно, продовжує автор колонки, втрачає позиції формально незалежний кандидат, а де-факто – висуванець від опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС") Кароль Навроцький. Він посунувся з другого на третє місце, з рейтингом 16,5%. 

За повідомлення польських ЗМІ, така невтішна динаміка вже змусила керівництво "ПіС" обговорювати можливість термінової заміни. Благо, можливість для цього є – партія формально не висувала свого кандидата, а відповідно, ще може це зробити.

"Можливість виходу Менцена у другий тур може повністю зламати усі виборчі розклади", – прогнозує редактор. 

За його словами, з одного боку лідерство кандидата від партії влади та чинного мера Варшави Рафала Тшасковського є безумовним – 33,6% виборців, а з іншого – Менцен може виявитися набагато більш небезпечним суперником у другому турі, оскільки не має жодного стосунку до влади, ані нинішньої, ані попередньої.

Однак нинішній поворот електоральних симпатій поляків має ще один вимір, і він напряму пов’язаний з Україною, звертає увагу автор колонки. 

Довгий час партія "Конфедерація", нагадує Панченко, була єдиною польською політичною силою, що виступала з відверто антиукраїнськими тезами, а тепер це – мейнстрім. 

"Проукраїнський консенсус" польських партій остаточно зруйнували на тлі боротьби кандидатів від двох основних партій за антиукраїнський електорат Славоміра Менцена. 

Наприклад, Рафал Тшасковський раптом висунув ініціативу про обмеження соціальних виплат 800+ для українців (а уряд Дональда Туска швидко її підтримав).

"Такі кроки, за логікою кандидатів від провідних партій Польщі, мали дати їм певні переваги у другому турі. Однак, схоже, що ці дії мають геть інший ефект – вони остаточно зробили прийнятною антиукраїнську риторику. Але тут "раптом" виявилося, що в цій сфері "Конфедерація" не має конкурентів і нова реальність лише додала їм респектабельності", – констатує автор колонки. 

Втім, за його словами, існує щонайменше ще одна причина посилення антиукраїнської риторики серед польських політиків – перемога у США Дональда Трампа, який дав "друге дихання" європейським ультраправим.

"Численні антиукраїнські заяви, що протягом останнього місяця лунають із Білого дому, схоже, остаточно зняли табу на такі висловлювання від польських політиків. Насамперед це стосується "ПіС", де такі настрої були завжди, проте довгий час це не схвалювалося", – пише Юрій Панченко. 

Та чи розуміють в опозиційній парті "Право і справедливість", що для Трампа часів другої каденції "Конфедерація" виглядає більш органічним партнером, аніж традиційні консерватори?

Здається, розуміння цього вже приходить. Показово, що вже після оприлюднення рейтингів у "ПіС" нарешті почали критикувати "Конфедерацію" за "нагнітання ненависті до України та українців".

Головне, щоб не було запізно…

Докладніше – в колонці Юрія Панченка Чому антиукраїнські кроки не допомогли лідерам президентських перегонів у Польщі.