У Литві суд не дозволив проросійській активістці поїздку в Москву на парад 9 травня

У Литві суд не дозволив проросійській активістці Еріці Швенченене, яка перебуває під слідством за пособництво і підбурювання до дій проти Литви, поїхати до Москви на святкування 9 травня.

Таке рішення Вільнюський окружний суд виніс у вівторок уранці, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на портал Delfi.

Швенченене фігурує у справі про дії проти Литви, їй обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд, а також вилучено її особисті документи.

Обвинувачена хотіла з 8 по 10 травня відвідати Москву на запрошення "Балтійського братства" і нібито планувала поїздку як відрядження, оскільки хотіла висвітлювати 9 травня як журналістка. Тож суд мав ухвалити рішення про тимчасове повернення обвинуваченій документів – її паспорта. 

"Суд вирішив не задовольняти клопотання, рішення остаточне й оскарженню не підлягає", – повідомила прессекретарка суду Ліна Немейкайте.

У справі про підбурювання до дій проти Литви обвинувачення були пред'явлені членам ліквідованого об'єднання "Міжнародний форум добросусідства" Еріці Швенченене, Казімерасу Юрайтісу і колишньому лідеру прорадянської організації "Єдність" Валерію Іванову.

За даними досудового розслідування, Швенченене і Юрайтіс, діючи у складі групи спільників, 2022 року на території Литви, Білорусі та Росії неодноразово допомагали країнам-агресорам та їхнім організаціям здійснювати дії проти Литви. На думку прокуратури, це створило загрозу інтересам національної безпеки держави.

Швенченене також звинувачується в публічній підтримці, запереченні або грубому приниженні міжнародних злочинів і злочинів СРСР.

Передбачається, що обвинуваченим у наданні допомоги іншій державі в скоєнні дій, спрямованих проти Литви, загрожує позбавлення волі строком від 2 до 7 років.

Нагадаємо, торік 4 грудня Ризький міський суд засудив активістку Єлену Крейле до одного року позбавлення волі за розміщення на вікнах своєї квартири символів, що прославляють СРСР.

В іншій кримінальній справі Ризький міський суд засудив Крейле до одного року умовного ув'язнення "за виправдання геноциду, злочинів проти людяності, злочинів проти миру і воєнних злочинів". Вирок було оскаржено, і окружний суд замінив умовний вирок фактичним тюремним ув'язненням.